13 травня 2020 року
Київ
справа № 808/3911/16
адміністративне провадження № К/9901/12081/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №808/3911/16 за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої було є Головне управління ДФС у Запорізькій області, а на теперішній час Головне управління ДПС у Запорізькій області) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 68837,71 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14.02.2017 позов задовольнив повністю. Постанова суду вмотивована наявністю у відповідача податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями та який в добровільному порядку відповідачем не погашається.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 09.07.2019 частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2017 та прийняв нову постанову про часткове задоволення позову Мелітопольської ОДПІ, а саме: стягнув з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 50794,19 грн.
Підставою для часткового задоволення позову стали встановлені судом обставини, що контролюючим органом заявлені вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 68837,71 грн, який виник, у тому числі за 2014 рік (на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.06.2014 № 6147-00). В той же час, рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015 у цивільній справі № 330/2701/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за користування тією ж земельною ділянкою, у тому числі за 11 місяців 2014 року у сумі 18043,52 грн.
Отже, апеляційний суд встановив, що на час розгляду справи існувало рішення суду, яким стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати, у тому числі і за період, який увійшов до розрахунку загальної суми заборгованості у цій справі. З цих підстав, частково задовольняючи позов, суд зменшив суму заявленого до стягнення податкового боргу на 18043,52 грн, який вже було стягнуто з відповідача за рішенням суду в іншій справі. З цих підстав постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 стягнуто з відповідача 50794,19 грн (68837,71 грн - 18043,52 грн).
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019. Заява обґрунтована незгодою з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, оскільки вважає, що суд мав усі підстави для задоволення позову у повному обсязі з огляду на встановлений факт узгодження податкових зобов'язань, стягнення яких було предметом спору у цій справі. Також заявник посилався на те, що ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №330/2701/14-ц за заявою ОСОБА_1 було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015 у цивільній справі №330/2701/14-ц, про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 . Вказані обставини, з посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, заявник вважав нововиявленими для цієї справи, у зв'язку з чим просив його заяву задовольнити.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвала суду вмотивована тим, що посилання заявника на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №330/2701/14-ц не може бути розцінено судом як нововиявлені обставини для цієї справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки такої ухвали на час розгляду справи не існувало, її було постановлено майже через 4 місяці після ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 09.07.2019. Також суд зазначив, що незгода скаржника із судовим рішенням не є підставою для застосування положень статті 361 КАС України, оскільки у разі незгоди з ухваленим судовим рішенням сторона не позбавлена процесуальної можливості оскаржити його в установленому законом порядку.
04.05.2020 надійшла касаційна скарга відповідача на зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції, яка була направлена засобами поштового зв'язку 27.04.2020. Заявник посилається на те, що при ухваленні постанови від 09.07.2019 суд не прийняв до уваги відсутність доказів про фактичне погашення ОСОБА_1 суми боргу за рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015 у цивільній справі № 330/2701/14-ц, що свідчить про те, що у суду апеляційної інстанцій на той час були усі підстави для стягнення податкового боргу у повному обсязі. Також зазначає, що у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами він звертав увагу суду на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №330/2701/14-ц, якою визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконання, яка також підтверджує той факт, що заборгованість за судовим рішенням фактично не стягнуто.
Перевіривши касаційну скаргу та її доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, на яку посилається заявник, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.
Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (речення перше частини другої статті 369 КАС України).
Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини під час розгляду заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, колегія суддів враховує, що обставини, на які посилається відповідач як на нововиявлені, зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням у справі про часткове задоволення позову.
Натомість порядок касаційного оскарження судових рішень врегульований статтями 328-331 КАС України. У свою чергу, стаття 361 КАС України регламентує можливість перегляду остаточного судового рішення, порядок якого має свої особливості.
Інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов'язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.
Таким чином, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтись перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
Таким чином, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що наведене у заяві обґрунтування не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому колегія суддів враховує те, що обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, не відповідає критеріям, які визначені нормами КАС України.
Так, ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №330/2701/14-ц на час ухвалення судом постанови від 09.07.2019 об'єктивно не існувала, а відтак, наявність такої не підпадає під ознаки нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 361, частини четвертої статті 368 КАС України, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 333, 361, 368, 369 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №808/3911/16.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду