14 травня 2020 року
Київ
справа №942/1725/19
адміністративне провадження №К/9901/11674/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року
у справі №942/1725/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову серії ДПО18 № 679151 від 09 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 10 ст. 133-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрите за відсутністю складу правопорушення.
Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач) оскаржило вказане рішення до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року апеляційну скаргу відповідача повернуто оскільки скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу було підписано представником Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Андрієвською І.А., яка діє на підставі довіреності від 12 грудня 2019 року № 21415/41/3/01-2019.
Судом апеляційної інстанції встановлено також, що апеляційна скарга не містила документів, які б свідчили про те, що Андрієвська І.А., є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва не надано.
Судом попередньої інстанції досліджено, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Андрієвська І.А. має статус адвоката і такого документа до апеляційної скарги додано не було.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито 01 листопада 2019 року.
Враховуючи відсутність документів, що свідчать про те, що Андрієвська І . А. є адвокатом або представником юридичної особи у порядку її самопредставництва, відповідно до пункту першого частини четвертої статті 298 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Андрієвська І.А. має статус адвоката і такого документа, як встановлено судом апеляційної інстанції, до апеляційної скарги додано не було також скаржником не було надано суду документів, які б свідчили про те, що Андрієвська І.А., є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Суд касаційної інстанції не приймає твердження скаржника про необхідність залишення апеляційної скарги без руху, надавши відповідачу строк для подання документу, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, оскільки процесуальним законодавством не передбачено обов'язок суду залишити скаргу без руху у разі відсутності доказів на підтвердження права підпису заяви чи скарги. Натомість, пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не підтвердження в установленому законом порядку повноважень, вірно застосував положення частини четвертої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі №942/1725/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська,
Судді Верховного Суду