Іменем України
14 травня 2020 року
Київ
справа №826/13295/15
адміністративне провадження №К/9901/21456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2015 у складі судді Добрянської Я.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючої), Лічевецького І.О., Сорочко Є.О. у справі № 826/13295/15 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним, нечинним та скасування нормативного акту, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним, нечинним та скасування розпорядження №681 від 08.05.2013.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у позові відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Позивач зазначив, що він неодноразово робив спробу проїхати на власному автомобілі на територію парку культури та відпочинку «Гідропарк» і Труханового острова, однак на в'їзді до вказаних місць його зустрічали особи, які представлялися працівниками Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» та вимагали оплату грошових коштів в розмірі 50 грн., як обов'язкової та беззастережної умови проїзду (в'їзду) на територію парку на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації №681 від 08.05.2013.
3.2. На в'їзді до вказаних місць знаходяться облаштовані пункти пропуску та шлагбауми.
3.3. На запит ОСОБА_1 про причини такої поведінки листом від 22.06.2015 КП «Київтранспарксервіс» проінформувало, що кошти збираються, зокрема, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.05.2013 № 681 в якості стягнення підприємством вартості компенсації витрат за користування пунктами пропуску.
3.4. Аналогічна відповідь зазначена також і в листі Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 25.06.2015 та листі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві від 24.06.2015.
3.5. Вважаючи розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.05.2013 № 681 незаконним, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем у межах та у спосіб визначений чинним законодавством та відповідає актам вищої юридичної сили.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами норм матеріального права, зокрема приписів статтей Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
7. Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, працівниками КП«Київтранспарксервіс» при спробі позивача проїхати на територію парку культури та відпочинку «Гідропарк» і Труханового острова, було повідомлено про те, що умовою проїзду (в'їзду) на територію парку є оплата в розмірі 50 гривень. На в'їзді до вказаних місць знаходяться облаштовані пункти пропуску та шлагбауми.
9. На запит ОСОБА_1 про причини такої поведінки листом від 22.06.2015 КП «Київтранспарксервіс» проінформувало, що кошти збираються, зокрема, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.05.2013 № 681 в якості стягнення підприємством вартості компенсації витрат за користування пунктами пропуску.
10. Рішенням Київської міської Ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, відповідно до п. 9.6.1. якого, на території об'єктів благоустрою зеленого господарства забороняється рух та паркування автомобілів, мотоциклів і мопедів (крім спеціального технологічного транспорту).
11. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 681 від 08.05.2013 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), з метою забезпечення виконання п. 9.6.1 надано доручення встановити дорожні знаки, пункти пропуску (шлагбауми) та організувати їх функціонування з 9:00 до 21:00 щодня з 09 травня до 30 вересня щороку в місцях в'їзду на територію парку культури та відпочинку «Гідропарк» (островів Венеціанського та Долобецького) і Труханового острова, а також запропоновано Головному управлінню МВС в м. Києві забезпечувати щороку з 09 травня до 30 вересня чергування працівників міліції та ДАІ біля пунктів пропуску на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» (островів Венеціанського та Долобецького) і Труханового острова.
12. При цьому, як встановлено судами, оскаржуване розпорядження Київської міської державної адміністрації № 681 від 08.05.2013 не містить жодних вказівок та розпоряджень про встановлення та стягнення вартості компенсації витрат користування пунктами пропуску «Гідропарк» та «Труханів остів», як про це стверджує позивач, а лише передбачає встановлення дорожніх знаків, пунктів пропуску (шлагбауми) та пропонує встановити чергування працівників міліції, з метою забезпечення дотримання правил благоустрою міста Києва та об'єктів благоустрою зеленого господарства.
13. Так, згідно зі статтею 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
14. Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб'єктів та об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
15. Статтею 20 зазначеного закону визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
16. Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
17. Згідно із розділом 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила) парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від характеру і призначення вони діляться на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, аерофітотерапії тощо.
18. Відповідно до розділів 3 та 4 Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать, зокрема, парки, парки культури та відпочинку.
19. На об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється, зокрема, влаштовувати стоянки автомашин, суден, катерів; влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях.
20. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірне розпорядження Київської міської державної адміністрації № 681 від 08.05.2013 прийнято відповідачем у межах повноважень у сфері благоустрою міста, у спосіб та у порядку, передбаченому чинним законодавством.
21. При цьому, як вірно враховано судами, позивачем оскаржується лише розпорядження КМДА № 681 від 08.05.2013, натомість жодних вимог про визнання протиправними дій КП «Київтранспарксервіс» щодо стягнення плати за проїзд (в'їзд) на територію парку культури та відпочинку «Гідропарк» (островів Венеціанського та Долобецького) і Труханового острова, позивач не заявляє. Відтак, суди були позбавлені процесуальної можливості надавати правову оцінку вказаним діям КП «Київтранспарксервіс», яке не є відповідачем у справі.
22. Враховуючи вищенаведене, Верховний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції у справі про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
23. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
24. Натомість, за змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишенню без змін.
27. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
28. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
29. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 826/13295/15 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним, нечинним та скасування нормативного акту - залишити без змін.
30. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко