14 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1313/19 пров. № А/857/3349/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Калинич О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В. в порядку загального позовного провадження, повний текст рішення суду складено 18 лютого 2020 року) у справі №260/1313/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, суд-
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника Калинич Оксани Іллівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0005561305, № 0005551305, № 0005541305 винесені Головним управлінням ДФС у Закарпатській області; 2) стягнути з відповідача судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки при їх винесенні податковим органом не були враховані положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню.
На обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що незважаючи на подану заяву про відкладення розгляду справи, судом справу розглянуто без участі позивача та його представника, що позбавило позивача можливості брати участь у провадженні на засадах рівності, а також позивач був позбавлений належного правового захисту. Позивач зазначає, що за домовленістю між ним та ТОВ "Кредитні ініціативи" було змінено валюту виконання зобов'язання, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для визначення грошових зобов'язань виходячи з курсу валюти на дату прощення боргу.
Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв'язку, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув, подав клопотання про продовження строків та відкладення слухання справи.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року статтю 195 КАС України після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: "4. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України"."
На виконання вимог приведеного закону Восьмим апеляційним адміністративним судом (на період вжитих Урядом України карантинних заходів) забезпечено доступ сторін та учасників справи до суду, в тому числі і шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції (згідно ч.4 ст. 195 КАС України) зі всіма учасниками справи, які виявили таке бажання та повідомили про нього суд. Окрім того, судом забезпечено можливість надіслання на адресу суду процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи (в тому числі і письмових пояснень, відзивів, доказів тощо) засобами як поштового так і електронного зв'язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено процесуальну можливість для сторін та учасників справи доступу до суду, в тому числі і шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції та надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів та письмових пояснень у даній справі для урахування їх під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому колегією суддів враховано, що діяльність органу податкової служби на період проведення карантинних заходів припинена не була, а відтак у відповідача була процесуальна можливість прийняти участь у розгляді даної справи шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції та висловлення своєї позиції як в усній так і у письмовій формі, шляхом надіслання на поштову чи електронну адресу суду. Проте, відповідач не зважаючи на широкий обсяг прав, наданих йому щодо забезпечення його процесуальні можливості доступу до суду таким правом не скористався без поважних причин.
З огляду на приведені обставини справи, колегія суддів вважає, що відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призводить до свідомого затягування відповідачем (який є суб'єктом владних повноважень) розгляду справи, порушення права інших осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.
Відтак, розгляд апеляційної скарги здійснюється судом з урахуванням наявних матеріалів справи, пояснень представників сторін, як усних так і письмових та додаткових доказів наявних у матеріалах справи та таких, що надійшли на адресу суду від сторін та учасників засобами як засобами поштового так і електронного зв'язку.
За наведених обставин, колегія суддів відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строків та відкладення розгляду справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що 06.06.2007 р. між позивачем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в подальшому ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір про іпотечний кредит № 68/8-07 на суму 99000,00 доларів США.
08.06.2007 року було укладено Іпотечний договір № 151/23-2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) та ТОВ «Д.С.Д.», посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу.
08.06.2007 року укладено Іпотечний договір № 152/23-2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) та позивачем, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу.
В подальшому, 04.08.2015 року було укладено Додатковий Договір до Договору № 68/8-07 від 06.06.2007 року про припинення зобов'язання переданням відступного, зі змінами та доповненнями, а також всі договори забезпечення виконання зобов'язань за ним, а саме: Іпотечний договір № 151/23-2007 року та Іпотечний договір № 152/23-2007 від 08.06.2007 року - припинили свою дію 05.07.2017 року.
Так, в матеріалах справи наявний лист-повідомлення № б/н від 05.07.2017 р.(аркуш справи 26) згідно якого ТОВ “Кредитні Ініціативи” повідомило позивача, що відповідно до укладеного 04.08.2015 року Додаткового договору до Договору про іпотечний кредит № 68/8-07 від 06.06.2007 р. про припинення зобов'язання переданням відступного, зі змінами та доповненнями, Договір про іпотечний кредит № 68/8-07 від 06.06.2007 р. із всіма змінами та доповненнями, станом на 05.07.2017 року загальна сума заборгованості Боржника за Кредитним договором складає 41 090,32 доларів США, що становить 1 069 061,85 грн.
Також у повідомленні від 05.07.2017 року зазначено, що після сплати відступного у період з 04.08.2015 року по 05.07.2017 року в загальній сумі 153 585,85 грн. Товариством прийнято рішення про анулювання залишку боргу в сумі 1 069 009,81 грн. Водночас позивача повідомлено, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України, до складу річного оподатковуваного доходу позивача за 2017 рік входить вказаний прощений основний борг у розмірі 1 068 894,04 грн. З суми отриманого доходу від прощення основного боргу, позивач зобов'язаний сплатити військовий збір в сумі 16033,41 грн.
Даний лист-повідомлення № б/н від 05.07.2017 р. про анулювання боргу був власноруч підписаний позивачем 05.07.2017 року.
Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2017 році доходу, як додаткового благо від ТОВ "Кредитні ініціативи", результати якої відображені в Акті від 05.04.2019 року за № 292/07-16-13-05/ НОМЕР_1 .
В ході документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення позивачем податкового законодавства України, а саме: пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп. “в” п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України - неподання до органу ДФС податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік; пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 пп. “д” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого, перевіркою нараховано 192400,93 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо; пп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого, перевіркою нараховано 16033,41 грн. військового збору за 2017 рік, з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.
Як відображено в акті перевірки кредитором - ТОВ "Кредитні ініціативи" у 3 кварталі 2017 року було нараховано дохід позивачеві в сумі 1 068 894,04 грн., як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу за кредитом.
В акті перевірки від 05.04.2019 року за № 292/07-16-13-05/ НОМЕР_1 зазначено, що на запит відповідача від 29.08.2018 року №7755/10/07-16-13-01-09 - ТОВ “Кредитні Ініціативи” листом від 12.09.2018 №120918/1 підтвердило інформацію щодо відображених у формі 1-ДФ у 3 кварталі 2017 року сум нарахованих та виплачених доходів без утримання податку на доходи фізичних осіб за ознакою доходу “ 126” - дохід у вигляді додаткового блага щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
Зокрема, у листі від 12.09.2018 №120918/1 ТОВ “Кредитні Ініціативи” повідомило, що по фізичній особі ОСОБА_1 ТОВ “Кредитні Ініціативи” набуло статус нового кредитора за кредитним договором та суми по боржнику Товариство відобразило у формі 1-ДФ за 3 квартал 2017 року згідно з вимогами п. 164.2 Податкового кодексу України.
В акті від 05.04.2019 року за №292/07-16-13-05/ НОМЕР_1 відповідачем зазначено, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач у 3 кварталі 2017 року отримав дохід, як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено щодо позивача податкові повідомлення-рішення від 06.05.2019 р. № 0005541305 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 192400,93 грн., штрафної санкції - 48100,23 грн., № 0005561305 про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на суму основного платежу - 16033,41 грн., штрафної санкції - 4008,35 грн., № 0005551305 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної санкції 170 гривень.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було прощенно борг не у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеній за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, а основну суму кредиту, яку отримав позивач у валюті. Саме на суму прощеної заборгованості у валюті контролюючим органом донараховані податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки банком було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;
Підпунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (пункт 179.1 статті 179 ПК України).
Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Пунктом 8 підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПК України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.
Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Посилання скаржника на норму пункту 8 підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки вони стосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов'язання з іноземної у гривню. Проте судом не було встановлено, а матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов договору про надання кредиту щодо валюти зобов'язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.
Додатковий договір до Договору про іпотечний кредит №68/8-07 від 06.06.2007 року про припинення зобов'язання переданням відступного від 04.08.2015 року (аркуші справи 37-39) визначає, що станом на 04.08.2015 року загальна сума заборгованості Боржника за кредитним договором складає 48 108,73 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 1 044 800,57 грн.
З цього колегія суддів робить висновок, що валюта виконання зобов'язання визначена як долари США.
Даний договір не містить умови про зміну валюти виконання зобов'язання. Додатковий договір до Договору про іпотечний кредит №68/8-07 від 06.06.2007 року визначає, що відступним є грошові кошти в національній валюті України в розмірі, що складається з загальної суми всіх платежів, розмір, порядок та строки сплати яких визначені в п. 1.5 цього Договору.
Пункт 1.5 Договору визначає розмір частин та періодичність сплати відступного, формулу розрахунку розміру платежів.
Розділ 2 зазначеного договору визначає, що Кредитор має право припинити зобов'язання Боржника за Кредитним договором шляхом звільнення (прощення боргу) Боржника від подальшого виконання зобов'язання за Кредитним договором в сумі, що розраховується як різниця від суми заборгованості Боржника за Кредитним договором, що існує на момент підписання цього договору, та сумою відступного, що передається в порядку передбаченому цим договором.
У повідомленні від 05.07.2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" (аркуш справи 26) повідомляє позивача, що саном на 05.07.2017 року загальна сума заборгованості Боржника за Кредитним договором складає 41 090,32 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 1 069 061,85 грн.
У цьому повідомленні (аркуш справи 26) зазначено, що після сплати відступного у період з 04.08.2015 року по 05.07.2017 року в загальній сумі 153 585,85 грн. Товариством прийнято рішення про анулювання залишку боргу в сумі 1 069 009,81 грн. Повідомлено позивача, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України, до складу річного оподатковуваного доходу позивача за 2017 рік входить вказаний прощений основний борг у розмірі 1 068 894,04 грн.
Також, в листі-повідомленні №б/н від 05.07.2017 р. ТОВ “Кредитні Ініціативи" повідомило позивача, що з суми отриманого доходу від прощення основного боргу, позивач зобов'язаний сплатити військовий збір в сумі 16033,41 грн.
Даний лист-повідомлення № б/н від 05.07.2017 р. про анулювання боргу був власноруч підписаний позивачем 05.07.2017 року.
Таким чином, сума прощеної позивачу основної заборгованості за кредитом становить 1 068 894,04 грн., є доходом платника податку в повному обсязі та підлягає оподаткуванню як податком на доходи фізичних осіб так і військовим збором.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі №821/707/17 (провадження №К/9901/40853/18), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про порушення норм процесуального права, а саме про розгляд справи без його участі та участі його представника, що позбавило його належного правового захисту.
З цього приводе колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, при ухваленні рішення судом першої інстанції було повно з'ясовано обставини справи, що мали значення для справи та правильно вирішено спір по суті позовних вимог. З огляду на це колегія суддів відхиляє зазначену вимогу апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Позивач ні в апеляційній скарзі ні в процесу судового розгляду не спростував висновків суду першої інстанції, не довів обставину щодо зміни валюти виконання зобов'язання, не надав доказів на підтвердження своїх вимог, а тому розгляд справи без участі позивача чи його представника, що були належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, не вплинуло на правильність висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст. 248, ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі №260/1313/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 14 травня 2020 року.