14 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 309/2378/18 пров. № А/857/3623/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,
представника позивача Гаврильця О.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2020 року у справі № 309/2378/18 (рішення ухвалено в м. Хуст, головуючий суддя Лук'янова О.В., рішення в повному обсязі складено 19.02.2020) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної фіксальної служби України, в.о. начальника Сумської митниці Державної фіксальної служби України Щуцького Олександра Геннадійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 16.08.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної фіксальної служби України, в.о. начальника Сумської митниці Державної фіксальної служби України Щуцького Олександра Геннадійовича, в якому просив визнати протиправними дії відповідача 2 щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2018 року №0669/805000/18, якою застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн за ч. 3 ст. 470 МК України, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2020 року у справі № 309/2378/18 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки постановлене з грубим порушенням як норм матеріального права, так і норм процесуального права, оскільки надаючи правову оцінку діям і рішенням відповідача у даній справі, суд першої інстанції не виконав обов'язку і не перевірив чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Також вказує, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню через невідповідність єдиній правозастосовчій практиці Верховного Суду з подібної категорії спорів.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постановою в справі про порушення митних правил №0669/80500/18, прийнятою 11 липня 2018 року виконуючим обов'язки начальника Сумської митниці ДФС Щуцьким О.Г. на підставі розглянутих матеріалів справи про порушення митних правил №0669/80500/18 від 16 червня 2018 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 грн (500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Підставою прийняття вказаної постанови зазначено встановлене те, що 16 червня 2018 року о 12 год 28 хв в зону митного контролю поста «Бачівськ» Сумської митниці ДФС заїхав автомобіль «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , де в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_1 . Під час внесення даних в «Диспетчер ЗМК» при перевірці АСАУР було отримано інформацію про не вивезення ОСОБА_1 в установлені строки відповідно до ст.95 МК України автомобіля «PEUGEOT 206», н.з. НОМЕР_2 , що був ввезений на митну територію України в митному режимі «транзит» 16 квітня 2018 року через Закарпатську митницю ДФС. ОСОБА_1 не вивіз автомобіль «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 в строки, встановлені ст.95 МК України, чим порушив порядок ввезення товарів та транспортних засобів в режимі «транзит», а саме перевищив строк транзитних перевезень більше ніж на 10 діб. Дані щодо вчасного письмового інформування ОСОБА_1 найближчого митного органу про обставини події (документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили) відсутні.
Вказані обставини зафіксовані протоколом про порушення митних правил №0669/80500/18, складеним 16 червня 2018 року державним інспектором ВМО №1 митного поста «Бачівськ» Сумської митниці ДФС Олексенко І.В., які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст.470 МК України.
У наведеному протоколі вказано, що при перетині кордону гр. України ОСОБА_2 надав зобов'язання вивезти автомобіль марки «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 за межі митної території України у строки відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України.
Однак, станом на 16.06.2018 вказаний транспортний засіб не вивіз за межі митної території України. У графі «Пояснення, зауваження особи, що притягається до відповідальності: вказано рукописним способом - «Доповнень та зауважень не маю», підпис. Вказано, що розгляд справи відбудеться 11 липня 2018 року о 11 год. 00 хв. за адресою: Україна, м. Суми, вул. Ю.Ветрова,24. У графі протоколу: «Примірник протоколу отримав 16 червня 2018р.» рукописно зазначено «отримав» та підпис.
У наданих поясненнях, які внесені до протоколу опитування в справі про порушення митних правил №0669/80500/18 від 16.06.2018, гр. ОСОБА_1 повідомив, що не вивіз автомобіль «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 , за межі митної території України із-за його поломки, і що даний автомобіль знаходиться на ремонті СТО. Ніяких заяв до митниці не подавав, так як не знав. Клопотань щодо неправомірного складання протоколу про порушення митних правил не надавав.
Також встановлено, що ОСОБА_1 звертався 19 квітня 2018 року із заявою до Закарпатської митниці ДФС, в якій повідомив, що ввезений ним на митну територію України 16.04.2018 автомобіль «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 не може бути вивезений за межі України, у зв'язку з тим, що автомобіль отримав пошкодження, яке унеможливлює його рух. Зобов'язався вивезти вказаний автомобіль за межі України після його ремонту на станції технічного обслуговування з наданням відповідної документації.
Не погоджуючись із постановою про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення 19.04.2018 позивача із заявою до Закарпатської митниці ДФС про неможливість вивезення автомобіля «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 у встановлені Митним кодексом України строки за межі України через поломку та знаходиться на ремонті на станції технічного обслуговування не є обставиною непереборної сили чи факту аварії із-за не підтвердженням будь-якими доказами в контексті ст.192 МК України не давало підстав виключати зі встановленого ч.1 ст.95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки такі не переривають.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом першим частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до частини 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
При цьому, відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку №657, передбачено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно п.6 розділу VIII Порядку № 657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.
За змістом ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема, статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Аналіз змісту вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
Тобто, такий факт, як вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт, на думку колегії суддів, не може бути прирівняний до аварії або обставин непереборної сили, як на це покликається позивач, оскільки таке твердження спростовується вищенаведеними правовими нормами. Належних доказів зворотнього позивачем надано не було.
Такий же висновок колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду при прийнятті ним постанов у справах: № 342/355/17 від 22.08.2018; № 569/4632/16-а від 31.10.2018; № 464/6899/16-а від 26.12.2018.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сам по собі факт поломки автомобіля не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті норми статті 192 МК України не перериває встановлений ч.1 ст.95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту, тому приписи ч.1 ст.460 МК України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.
Щодо заяви, поданої 19.04.2018 ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про неможливість вивезення автомобіля через поломку транспортного засобу, то така, на переконання колегії суддів, не є відповідним документом, який би свідчив про наявність аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, оскільки не відповідає вимогам, визначеним у пунктах 5, 6 розділу VIII Порядку № 657 та фактично є повідомленням митниці про непідтверджену необхідність проведення ремонту автомобіля, а тому не тягне за собою жодних правових наслідків для можливого застосування положень ч. 1 ст. 460 МК України чи дій митниці, визначених пунктами 5, 6 розділу VIII Порядку № 657. До вказаної заяви позивачем не було додано відповідних документів, які підтверджували наявність факту аварії або непереборної сили. Відтак, названа заява позивача не могла бути правовою підставою для прийняття митним органом відповідного рішення щодо наявності обставин непереборної сили, які слугували б підставою для звільнення позивача від відповідальності.
Додані до матеріалів справи довідка № 220/18 від 14.08.2018, видана ФОП ОСОБА_3 , яка підтверджує факт перебування автомобіля «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 на ремонті в шинному центрі VIANOR за адресою АДРЕСА_1 », з 19.04.2018 по 14.08.2018 та акт № ПФ-220/18 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.08.20108, згідно якого встановлено проведення ремонту двигуна «Peugeot 206», н.з. НОМЕР_2 , свідчить про технічне обслуговування та ремонт автомобіля, які проводились внаслідок звичайного зносу частин автомобіля та ніяким чином не підтверджує факт аварії чи дії обставин непереборної сили.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що несправний стан та можливий ремонт автомобіля не є перешкодою вивезення його за межі митної території України за допомогою інших способів чи засобів наприклад, на лафеті чи за допомогою буксирування.
Відтак, доказів того, що такий ремонт був здійснений у зв'язку із обставинами аварії, дії обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, а також неможливості його вивезення за межі митної території України за допомогою інших способів чи засобів позивачем у судовому процесі надано не було.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами, доказів наявності підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач не надав, а тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил № 0669/805000/18 від 11 липня 2018 року, прийнята Сумською митницею ДФС правомірно, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в тому, що перебування автомобіля в ремонті на станції технічного обслуговування згідно поданих позивачем документів підтверджує факт, що такий ремонт мав місце саме внаслідок аварії, в тому числі дорожньо-транспортної пригоди чи дії обставин непереборної сили, є безпідставними та не спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Згідно статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2020 року у справі № 309/2378/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. Я. Качмар
А. Р. Курилець