14 травня 2020 р.Справа № 545/926/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Єрмака Володимира Євгенійовича на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04.03.2020, головуючий суддя І інстанції: Потетій А.Г., м. Полтава, повний текст складено 04.03.20 по справі № 545/926/19 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції м. Полтави
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до поліцейського роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Єрмака Володимира Євгенійовича, в якому просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ДП 18 № 607844 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; збов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП від 01.04.2019.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.04.2019 в якості третьої особи до участі у справі було залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04.03.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича, серії ДП18 №607844 від 01.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій поліцейського роти №3 батальйону УПП в Полтавській області ДПІ капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича протиправними та зобов'язання видалити з відповідної бази даних запис про здійснення правопорушення відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодного підтвердження керування транспортним засобом, шини якого мають місцеві пошкодження, відповідачем не надано, оскільки на відеозаписі під назвою "!Заміри" із 13:10:53 до 13:11:07 зафіксовано саме пошкодження транспортного засобу позивача. Твердження суду про те, що на відеозаписі відсутнє відображення повного заміру, який би охоплював повністю замір від початку та до кінця заміру, не може слугувати підставою для скасування постанови. На відеозаписі чітко зафіксовано кузов автомобіля КАМАЗ та відображено наявність на кузові залізних бортів, які є частиною транспортного засобу, та самовільно встановлених дерев'яних бортів на верхній частині кузову. Також стверджує, що вимоги щодо необхідності вказання у бланку постанови конкретного номеру технічного пристрою, на який здійснено відеозапис, чинне законодавство не містить.
Позивач у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, призначене на 07.05.2020, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 14.05.2020, учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.03.2019 поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Єрмаком В.Є. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №597131 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 12.03.2019 о 12 годині 05 хвилині в м.Полтава по вул. Світла, 2 керував ТЗ, шини якого мають місцеві пошкодження, а саме, оголюють корд та керував транспортним засобом, переобладнаним з порушеннями, а саме, нарощені додаткові борти, чим порушено п.31.4.5 б) та п.31.3 а) Правил дорожнього руху.
Постанова серії ДП18 №597131 від 15.03.2019 оскаржена позивачем до посадової особи - начальнику управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, який в ході розгляду заяви та дослідження матеріалів та відеозапису нагрудної відеокамери капрала поліції ОСОБА_2 встановив, що на вантажному автомобілі КАМАЗ 55112 дійсно до основних залізних бортів кузова встановлено додаткові дерев'яні борти, що дає змогу здійснювати перевезення більшої маси вантажу, що в свою чергу призводить до зміни повної маси транспортного засобу. Також при розгляді заяви досліджено матеріал відеофіксації, з якого вбачається, що передня ліва шина причепа, який буксирував автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , мала пошкодження у вигляді розриву, що оголює корд. Зі змісту постанови серії ДП 18 № 597131 інспектор вказав, що водій керував автомобілем "КАМАЗ" та не вказав причеп, який буксирувався та про технічні несправності якого йдеться в самому тексті постанови. З'ясовано, що постанова не відповідає вимогами ч.3 ст.283 КУпАП, і не містить відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).
Оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 597131 за ч.1 ст.121 КУпАП винесено з порушенням вимог КУпАП, рішенням вказаної посадової особи від 23.03.2019 зазначена постанова була скасована, а справа надіслана на новий розгляд.
За наслідками нового розгляду поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Єрмаком В.Є. 01.04.2019 винесено постанову серії ДП 18 №607844 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Постанова від 01.04.2019 серії ДП18 № 607844 винесена за тим самим фактом порушення Правил дорожнього руху, що мало місце 12.03.2019 о 12 годині 05 хвилині в м.Полтава по вул.Світла, 2. До постанови додано відео з бодікамери ВК103 та 0126.
З вказаною постановою Одарченко С.В. не погодився та подав адміністративний позов про її скасування.
Задовольняючи повні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не відповідає вимогами ч.3 ст.283 КУпАП, а факт вчинення правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За ст.10 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників транспортних засобів належить: здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів; перевірка перед вирушенням у дорогу технічного стану транспортного засобу та стеження за ним у дорозі.
За п.1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що останній керував транспортним засобом, шини якого мають місцеві пошкодження, а саме: оголюють корд, та керував транспортним засобом, переобладнаним з порушеннями, а саме, нарощені додаткові борти, чим порушено п.31.4.5 б) та п.31.3 а) Правил дорожнього руху
Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 31.4.5 (б) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
З аналізу вказаних вище норм права вбачається, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП у випадку порушення водієм п.31.4.5 б) Правил дорожнього руху, є саме керування транспортним засобом, тобто вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, із наявними технічними несправностями, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Отже, факт керування транспортним засобом із технічними несправностями можливо встановити безпосередньо під час руху транспортного засобу, а не у випадку коли траспортний засіб
На відтвореному у судовому засіданні відеозаписі, наданому відповідачем на підтвердження правомірності винесеної постанови, не зафіксовано факту руху транспортного засобу та факт керування транспортним засобом саме позивачем. Відеозапис розпочинається з часу, коли інспектор патрульної поліції здійснює заміри та органолептичний огляд на наявність технічних несправностей транспортного засобу, який розташований на узбіччі дороги, в той час як безпосередньо факт керування позивачем транспортним засобом не підтверджено належними та допустимими доказами.
У позовній заяві та безосередньо в судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач зауважував на тому, що інспектор не взяв до уваги його пояснення про незгоду з вказаними у постанові фактами, а також керування транспортним засобом в стані технічної несправності.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено, що саме позивач здійснював керування транспортним засобом із технічними несправностями.
У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, колегія суддів уважає, що відповідач не довів факт порушення позивачем п. 31.4.5 (б) Правил дорожнього руху України.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення позивачем п.31.3 а) Правил дорожнього руху: керування транспортним засобом, переобладнаним з порушеннями, а саме з нарощеними додатковими бортами, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно з п. 31.3 (а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Наказом МВС № 354 від 13.10.2008 затверджено Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
Розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція) передбачено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУпАП.
Згідно п. 3, 4 вказаного Розділу контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, здійснюється поліцейським шляхом візуального (органолептичного) огляду елементів систем та механізмів такого транспортного засобу та/або перевірки їх працездатності і справності за допомогою спеціальних пристроїв (приладів), які сертифіковані та пройшли повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху.
У разі застосування спеціальних пристроїв (приладів) за результатами контролю за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, поліцейський складає Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання у двох примірниках, один з яких вручається водієві транспортного засобу.
Відповідно до матеріалів справи Акт перевірки технічного стану за формою, наведеною у додатку до Порядку та Інструкції, 12.02.2019 не складався. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час проведення замірів відповідач користувався спеціальними приладами для замірювання дерев 'яних бортів, але жодних відомостей про результами проведених замірів матеріали справи не містять.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі "Надточій проти України" (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1).
Оскільки відповідачем не виконано вимоги закону щодо з'ясування обставин правопорушення та не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачаться на її користь, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, допущено порушення процесуальних прав позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи, визначеної статтею 286 КАС України, не може бути оскаржено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Єрмака Володимира Євгенійовича залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04.03.2020 року по справі № 545/926/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Зеленський Я.В. П'янова