14 травня 2020 р.Справа № 520/6161/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 520/6161/19
за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року задоволено адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 520/6161/19 за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху.
Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - відповідно до абз. 2 п.3 розділу VІ КАС України.
Роз'яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснено Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
12.05.2020 року від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання зазначено, що копія ухвали Другого апеляційного адміністративного права від 03.02.2020, якою повернуто апеляційну скаргу, надійшла до Головного управління ДПС в Харківській області 17.02.2020 та, відповідно до резолюції керівника, була передана головному державному ревізору-інспектору - 20.02.2020. Апелянт вказує, що процесуальні документи готуються безпосередньо головним державним ревізором-інспектором, який здійснює супроводження судової справи, після чого даний документ підписується керівником контролюючого органу, у зв'язку з чим, підготовка та підписання процесуальних документів займає певний час. Враховуючи викладене, просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження таким, що не підлягає поновленню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що повний текст оскаржуваного рішення від 10.10.2019 складено 15.10.2019, отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 14.11.2019.
Головним управлінням ДФС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі № 520/6161/19 вчасно - 08.11.2019, тобто, з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак з порушенням вимог п.п. 5,6 ч.1 ст. 296 КАС України, а також до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 залишено без руху.
Роз'яснено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до суду апеляційної інстанції уточненої апеляційної скарги, оформленої у відповідності до ст.296 КАС України, з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також доказів сплати судового збору сплати судового збору в розмірі 31696,50 коп. Надано для усунення недоліків апеляційної скарги десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
09.12.2019 від відповідача до Другого апеляційного адміністративного суду на виконання вказаної ухвали надійшла уточнена апеляційна скарга та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю сплати судового збору з огляду на здійснення безспірного списання коштів з рахунків ГУ ДФС у Харківській області та припинення виконання платіжних доручень на цей період.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року клопотання Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Продовжено скаржнику строк для усуннення недоліків апеляційної скарги, надано строк п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали та роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
23.12.2019 року на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у Харківській області, в якому скаржник просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків не менш, ніж на 30 календарних днів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 520/6161/19 за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто скаржнику.
Як вбачається з матеріалів справи копію вказаної ухвали від 24.12.2019 отримано відповідачем 02.01.2020 року.
Вдруге апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі № 520/6161/19 подано 20.01.2020, однак, у зв'язку із відсутністю належних документів щодо уповноваження представника Головного управління ДПС у Харківській області, яким подано апеляційну скаргу, на представництво відповідача, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 520/6161/19 за позовом Державного підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто скаржнику.
Втретє апеляційну скаргу подано 19.03.2020. Доказів поважності причин пропущення строку з 03.02.2020 по 19.03.2020 відповідачем не надано.
Згідно з ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, податковий орган, який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд зверну увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Таким чином, довготривала процедура підготовки та підписання процесуальних документів, особливості діловодства в податкових органах не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Відповідач в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не навів суду апеляційної інстанції об'єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили відповідачеві повторно подати апеляційну скаргу раніше, ніж 19.03.2020.
Зокрема, відповідач, посилаючись на те, що безпосереднім виконавцем було отримано копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 лише 20.02.2020, не надає доказів поважності причин неподання апеляційної скарги в період з 20.02.2020 по 19.03.2020.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області, неможливо вважати поважними, а відтак, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі № 520/6161/19, слід відмовити.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.11.2018 по справі № 817/1371/17, від 05.02.2019 по справі № 826/11314/17, від 02.11.2018 по справі № 816/4651/15, врахування якої є обов'язковим в силу ч.5 ст.242 КАС України.
Керуючись ст. ст.298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі 520/6161/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Роз'яснити, що відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Жигилій С.П.