14 травня 2020 року справа №812/204/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 812/204/18 (головуючий І інстанції В.С. Шембелян) за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання незаконним та скасування наказу від 22.12.2017 № 53-о в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 812/204/18.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За приписами ч. 6. ст. 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплаті підлягає ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1762,00 грн (станом на день подання позовної заяви).
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
З урахуванням викладеного, оскільки при поданні адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплаті підлягала ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1057,20 грн та належним чином це підтвердити.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд".
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Крім того, за приписами ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що повний текст оскаржуваного рішення складено 10 лютого 2020 (том а.с. 41).
Тобто, останній день для подання апеляційної скарги, в межах строку, визначеного КАС України, 11 березня 2020 року.
Разом з тим, з апеляційною скаргою апелянт звернувся 23.04.2020 року, тобто з порушенням строку, визначеного законом (том 2, а.с. 93).
Разом із апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що двічі звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, однак ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 року та 10.04.2020 року апеляційні скарги були повернуті, оскільки підписані особами не уповноваженими на підписання апеляційної скарги.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Відповідно до положень частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Тобто, відповідач, як орган державної влади та суб'єкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на професійній основі, був обізнаний щодо змін в Конституції України (щодо правосуддя), зокрема щодо здійснення представництва в судах органами державної влади, щонайменш з 30.09.2016 року.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Матеріали справи свідчать, що апеляційну скаргу двічі було подано за підписом представника Державної екологічної інспекції у Луганській області , який діяв на підставі довіреності та наказу в порядку представництва, тобто в іншій спосіб ніж передбачений законом. З огляду на що, вказані скарги судом були повернуті апелянту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація роботи державного органу щодо здійснення представництва в судах та недотримання відповідачем норм Конституції України та процесуального закону не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення.
Враховуючи те, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та при подачі апеляційної скарги порушено строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші поважні причини пропуску строку та надати докази сплати судового збору.
Згідно абз. 2 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження Державною екологічною інспекцією у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 812/204/18.
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 812/204/18 - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не більше, ніж десять днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, якщо такі є, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку, а також оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, відповідно до ч. 4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць