ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2020 року м. Київ № 826/12235/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1"
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
провизнання протиправним та скасування рішення №1145 від 26.07.2018,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» (далі - позивач та/або ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1») позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач та/або Нацрада) про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1145 від 26.07.2018 року «Про вимкнення аналогового ефірного мовлення у регіоні ТОВ «ТРК «Студія « 1+1», м. Київ (логотип « 1+1»).
Мотивуючи позовні вимоги зазначає, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1145 від 26.07.2018 року «Про вимкнення аналогового ефірного мовлення у регіоні ТОВ «ТРК «Студія « 1+1», м. Київ (логотип « 1+1») прийнято відповідачем протиправно, з огляду на відсутність повноважень останнього, виключений перелік яких встановлено частиною 1 статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» для анулювання ліцензії.
З урахуванням наведеного, ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» вважає, що оскільки частина перша статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не містить в собі такої підстави для анулювання як перехід від аналогового до цифрового мовлення, а втрата чинності ліцензії можлива лише на підставі рішення суду, рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1145 від 26.07.2018 року «Про вимкнення аналогового ефірного мовлення у регіоні ТОВ «ТРК «Студія « 1+1», м. Київ (логотип « 1+1») підлягає скасуванню.
Окремо позивач зауважує, що процедура переоформлення ліцензії у зв'язку з переходом від аналогового до цифрового ефірного (багатоканального) мовлення стосується не вилучення аналогових частот і визнання ліцензії такою, що втратила чинність, а переоформлення в частині змін технологічних параметрів.
Одночасно ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» вказує, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не має права приймати акти індивідуальної дії про вимкнення аналогового телебачення та при прийнятті оскаржуваного рішення вийшла за межі своєї компетенції.
Крім вказаного вище, в адміністративному позові зазначено також, що представників ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» не було запрошено на засідання Національної ради при прийнятті рішення, що має своїм наслідком порушення його прав.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, Нацрада вказує, що Національною радою прийнято рішення №1151 від 26.07.2018 року, враховуючи План використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815 щодо завершення термінів використання радіотехнології аналогового телевізійного мовлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 року внесено зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою КМ України від 09.06.2006 N 815, а саме встановлено строк припинення використання радіо технології аналогового телевізійного мовлення 31.08.2018 року для міста Києва та Кіровоградської області 31.07.2018.
Перехід від аналогового до цифрового мовлення здійснюється відповідно до Плану розвитку, крім територій з особливим режимом мовлення (ч. 7 ст. 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), а відповідно до пункту 3.7 Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради від 01.12.2019 року №684, завершення переходу від аналового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу.
Щодо доводів ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» про відсутність підстав для анулювання ліцензії відповідач зазначає, що ліцензію не було анульовано, а визнано такою, що втратила чинність в частині у зв'язку з необхідністю здійснення переходу на цифрове мовлення.
Справа вирішується на підставі наявний в ній документів.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ліцензії на мовлення Серія НР №00878-м, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення 29.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» здійснює «вид мовлення» - ефірне (телебачення); «територія розповсюдження програм» - загальнонаціональне; «загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж зазначається оператор телекомунікацій)» - згідно з додатком 3 ліцензії; «періодичність, час, обсяги мовлення» - по 15 годин на добу. Мовлення здійснюється у відрізках часу щодня з 00:00 до 04:00, з 07:00 до 10:00, з 16:00 до 24:00.
Згідно із ліцензією на мовлення Серія НР №00081-м, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення 30.07.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» здійснює «вид мовлення» - ефірне (телебачення); «територія розповсюдження програм» - загальнонаціональне; «загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж зазначається оператор телекомунікацій)» - згідно з додатком 3 ліцензії; «періодичність, час, обсяги мовлення» - по 9 годин на добу. Мовлення здійснюється у відрізках часу щодня з 04:00 до 07:00, з 10:00 до 16:00.
Разом з цим, в ліцензії НР № 00878-м від 29.12.2016 року визначено строк дії ліцензії з 29.12.2016 року 29.12.2023 року із приміткою * до прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення.
Судом встановлено, що рішенням №2634 від 15.12.2016 року «Про заяви ТОВ «ТРК «Студія 1+1», м. Київ, щодо переоформлення ліцензії та продовження строку дії ліцензії на мовлення НР №00878-м від 29.12.2016 року ефірне логотип: « 1+1» Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення переоформлено та продовжено ліцензію на мовлення, та зокрема:
пунктом 2 визначено строк дії ліцензії 7 років (до прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення в регіоні)
пунктом 3.3 встановлено, що розмір ліцензійного збору було зменшено на 70%
пунктом 6 зобов'язано ТОВ «ТРК «Студія 1+1» забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради.
Аналогічно, рішенням від 24.07.2014 року №433 позивачу було продовжено строк дії ліцензії НР №00081-м від 30.07.2014 року на 7 років, зі сплатою ліцензійного збору зменшеного на 70% та зобов'язанням забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням.
Надалі, 26.07.2018 року враховуючи План використання радіочастотного ресурсу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815 (зі змінами), щодо завершення термінів використання радіотехнології аналогового телевізійного мовлення, а саме, 31 липня 2018 року у м. Києві та Кіровоградській області, керуючись статтею 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення» прийнято рішення №1145 «Про вимкнення аналогового ефірного мовлення у регіоні ТОВ «ТРК «Студія « 1+1», м. Київ (логотип « 1+1»), яким вирішено, зокрема:
1. Ліцензії на мовлення НР №00081-м від 30.07.2014 року, НР №00878-м від 29.12.2016 року ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «СТУДІЯ 1+1», м. Київ, втрачають чинність з 1 серпня 2018 року в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення у м. Києві та Кіровоградській області.
2. Враховуючи пункт 1 цього рішення, ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «СТУДІЯ 1+1», м. Київ, привести ліцензії на мовлення НР №00081-м від 30.07.2014 року, НР №00878-м від 29.12.2016 року у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815 (зі змінами), шляхом переоформлення, вилучивши канали мовлення, які підлягають вимкненню (згідно з додатком до рішення).
3. Заяву на переоформлення відповідних ліцензій на мовлення подати впродовж 1 місяця з дати прийняття цього рішення.
Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення.
Підставою для прийняття вказаного рішення стала постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 року, якою внесено зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 №815, а саме: встановлено строк припинення використання радіотехнології аналогового телевізійного мовлення 31.08.2018 року для м. Києва та Кіровоградської області 31.07.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку визнанням такими, що втратили чинність, ліцензій позивача на здійснення аналогового наземного телевізійного мовлення, у зв'язку з переходом до цифрового мовлення.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, регулює Закон України "Про телебачення та радіомовлення" від 21.12.1993 року №3759-XII (далі - Закон №3759-XII).
Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами (ч. 1 ст. 2 Закону №3759-XII).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №3759-XII законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України, Закону України "Про інформацію", цього Закону, законів України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України", міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положення частини 2 статті 7 Закону №3759-XII визначають, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики щодо телебачення і радіомовлення, координує діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері.
Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (ч. 4 ст. 7 Закону №3759-XII).
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №3759-XII правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
Між тим, державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує Національна рада згідно з визначеними законами України принципами, завданнями та пріоритетами (ч. 6 ст. 7 Закону №3759-XII).
26.10.2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №788-р «Про затвердження плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення», яким затверджено план заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення (далі - Розпорядження).
Пунктом 9 Розпорядження покладено на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот", Адміністрацію Держспецзв'язку, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення" обов"язок у жовтні 2016 року підготувати план поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення згідно з планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженим рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 року №1684, Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815, планом заходів щодо впровадження системи рухомого (мобільного) зв'язку четвертого покоління, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №1232.
У відповідності до пункту 10 Розпорядження передбачено внесення змін до плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженим рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 року №1684 у грудні 2016 року та покладено на Національну раду з питань телебачення та радіомовлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815 було передбачено, що строк вимкнення аналогового телевізійного мовлення до 01 січня 2016 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №269 строк повного вимкнення аналогового телебачення визначений на 30 червня 2017 року.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 року №563 кінцевий строк встановлений на 30.03.2018 рік, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №218 - на 30 червня 2018 року, а постановою від 13.06.2018 року №509 - на 31 серпня 2018 року, а для міста Києва та Кіровоградської області - на 31 липня 2018 року.
З наведеного вбачається, що строк вимкнення аналогового телевізійного мовлення для м. Києва та Кіровоградської області - 31 липня 2018 року.
Частинами 1 та 2 ст. 21 Закону №3759-XII передбачено, що план розвитку національного телерадіоінформаційного простору (далі - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням відповідно до вимог цього Закону. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення, визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.
План розвитку складається з двох частин:
а) Плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення;
б) основних вимог щодо змістовного наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору.
Згідно з частиною 7 статті 22 Закону №3759-XII перехід від аналогового до цифрового мовлення здійснюється відповідно до Плану розвитку, крім територій з особливим режимом мовлення.
Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, суд погоджується з доводами відповідача про те, що, приймаючи оскаржуване рішення про втрату чинності ліцензіями позивача на аналогове мовлення на виконання Плану використання радіочастотного ресурсу, що є складовою частиною Плану розвитку, Національна рада діяла у відповідності з вимогами законодавства, оскільки строк використання аналогового телевізійного мовлення сплинув.
Стосовно доводів позивача про відсутність підстав для анулювання ліцензії суд зазначає, що спірним рішенням відповідача ліцензія не була анульована, а визнана такою, що втратила чинність в частині, а тому положення статті 37 Закону №3759-XII, які визначають виключні підстави для анулювання ліцензії, на спірні правовідносини не поширюються.
Строк дії ліцензії на мовлення визначає статті 36 Закону №3759-XII, положеннями якої передбачено, що ліцензія на мовлення видається на строк, визначений Національною радою відповідно до заяви про видачу ліцензії, але не менш як: для ефірного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - на 7 років; для супутникового, проводового, кабельного мовлення - на 10 років. Після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
У спірних правовідносинах ліцензії на мовлення ліцензії на мовлення НР №00081-м від 30.07.2014 року, НР №00878-м від 29.12.2016 року ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «СТУДІЯ 1+1», м. Київ, втратили чинність з 1 серпня 2018 року в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення у м. Києві та Кіровоградській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 року, якою внесено зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 року №815, а саме встановлено строк припинення використання радіо технології аналогового телевізійного мовлення 31.08.2018 рік для м. Києва та Кіровоградської області 31.07.2018 рік у зв'язку з переходом на цифрове мовлення.
Стосовно посилання позивача на позбавлення представників телекомпанії права на участь у прийнятті спірного рішення через неповідомлення про засідання ради, суд зазначає, що згідно з положеннями частини 5 статті 24 Закону №3759-XII розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
З наведеного вбачається, що при розгляді питання про вимкнення аналогового телебачення, що було предметом розгляду спірних правовідносинах, запрошення представників ліцензіатів не є обов'язковим.
Також, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача щодо того, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» уже має цифрову наземну ефірну ліцензію (багатоканальне мовлення) із загальнонаціональною територією розповсюдження програм - ліцензія НР №00909-м від 26.08.2011 року, що дозволяє здійснювати телекомпанії свою діяльність, з огляду на що посилання позовної заяви на необхідність переоформлення ліцензій на аналогове мовлення є помилковим.
При цьому, судом встановлено, що Нацрадою до прийняття оскаржуваного рішення розглянуто заяву позивача щодо переоформлення та продовження строку дії вказаної ліцензії та пунктом 2 рішення №700 від 11.07.2018 року продовжено строк її дії на 7 років.
Що ж стосується доводів ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» про відсутність права у відповідача приймати індивідуальні акти суд вкаже наступне.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення України» від 23.09.1997 року №538/97-ВР (далі - Закон №538/97-ВР) Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.
Суд звертає увагу, що спірне рішення є актом індивідуальної дії, що застосовано до ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1», право на прийняття якого (індивідуального акту) надано Нацраді частиною 1 статті 17 Закону №538/97-ВР.
Таким чином, суд вважає наведені доводи позивача безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного спірного рішення, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 23, код ЄДРПОУ 23729809) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, б. 2, код ЄДРПОУ 00063928) відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева