ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2020 року м. Київ № 760/13937/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до Управління патрульної поліції служби Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління патрульної поліції служби Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, яка полягає у невжитті заходів щодо визначенні осіб, яка вчинили адміністративне правопорушення - дорожньо-транспортні пригоди, що стались 28 січня 2017 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин біля будинку №31 по просп. Перемоги в м. Києві, за участю автомобіля «Кіа Cerato» д. н. НОМЕР_1 під керуванням під керуванням водія ОСОБА_6 , автомобіля «Volkswagen Polo», д. н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Toyota Camry» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 , автомобіля «Хюндай Акцент» д. н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.08.2017 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.09.2018 передано справу №760/13937/17 за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи визначено суддю Мазур А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2017 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю п'ять зіткнень автомобілів, в результаті чого, постраждала пасажирка автомобіля Volkswagen Transporter ОСОБА_9 . Оскільки потерпіла отримала тілесні ушкодження під час першого зіткнення автомобілів Volkswagen Transporter та Volkswagen Polo, досудовим слідством була надана правова оцінка діям водіїв ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , що підтверджується обвинувальним актом. Дії водіїв інших автомобілів носять ознаки адміністративного правопорушення, згідно вимог ст. 124 КУпАП. Однак, працівниками патрульної служби МВС України протиправно не складено протоколи про адміністративні правопорушення щодо водіїв, які порушили правила дорожнього руху у даній дорожньо-транспортній пригоді.
Відповідач та треті особи відзиву на позовну заяву не надали, в результаті чого, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Як зазначає позивач, 28.01.2017 приблизно о 21:45год. ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf» н. з. НОМЕР_6 під'їхав до ділянки біля будинку №31 по просп. Перемоги в м. Києві, після чого розпочав рух заднім ходом по другій від правого бордюру смузі руху по просп. Перемоги зі сторони Повітрофлотського шляхопроводу в напрямку пров. Політехнічного.
В цей же час в другій смузі від правого бордюру по прос. Перемоги зі сторони пров. Політехнічного в напрямку Повітрофлотського шляхопроводу рухався прямо автомобіль «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_1 , позивача у даній справі.
Як наслідок, відбулось перше зіткнення задньої частини автомобіля «Volkswagen Golf» н. з. НОМЕР_6 та передньої частини автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_7 , що рухався позаду.
У подальшому, відбулося зіткнення автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Кіа Сегаtо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Саmrу» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 .
Під час першого зіткнення постраждав пасажир автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_7 , а саме: громадянка ОСОБА_9 1988 р.н., яка отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого 03.02.2017 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження № 12017100100001356 за ч. 1 ст. 286 КК України, в межах якого оголошено підозру водіям ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та складено обвинувальний акт та направлено матеріали до Шевченківського районного суду м. Києва.
Щодо інших зіткнень, інспектором патрульної служби роти №10 батальйону №4 Управління патрульної служби МВС України в м. Києві Бідою І.А. було складено рапорт на ім'я начальника Шевченківського УПП ГУНП в м. Києві.
Вважаючи протиправною бездіяльність Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, яка полягає у невжитті заходів щодо визначенні осіб, яка вчинили адміністративне правопорушення позивач звернувся із даним позовом до суду.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Правові засади процедури оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені нказом МВС України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 1241, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 1331, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 1222, 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 1271, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 18828 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Згідно ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на бездіяльність відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП.
Згідно ст. 124 КУпАП Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Національна поліція відповідно до ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» зобов'язана здійснити своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події, та здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи ту обставину, що відповідач, не бажаючи з'ясовувати обставини по справі, не оцінив відповідність дій водіїв автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Кіа Сегаtо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Саmrу» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху України під час події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2017 приблизно о 21:45 год. та не вжив необхідних заходів для притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в м. Києві щодо ненадання юридичної кваліфікації відповідності дій вищевказаних водіїв вимогам Правил дорожнього руху України під час дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2017 приблизно о 21:45 год.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи викладене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги в частині, шляхом зобов'язання Управління патрульної поліції в м. Києві надати юридичну кваліфікацію відповідності дій водіїв автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Кіа Сегаtо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Саmrу» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху України під час події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2017.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в м. Києві щодо не складання на протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП України щодо водіїв автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Кіа Сегаtо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Саmrу» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7
Зобов'язати Управління патрульної поліції в м. Києві надати юридичну кваліфікацію відповідності дій водіїв автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , автомобіля «Кіа Сегаtо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Саmrу» д. н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху України під час події дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2017.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві () у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур