ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2020 року м. Київ № 640/25751/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Агропромінвест" про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Агропромінвест"до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Агропромінвест" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про:
- визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 21.11.2019 №211.
Представником товариства до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії постанови Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про застосовування стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2019 №211;
- встановлення заборони Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчиняти будь-які дії щодо здійснення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про застосовування стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21.11.2019 №211 (виконавче провадження №64435515).
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що:
оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 250 Господарського кодексу України, оскільки сплинув річний строк застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій;
постанова не відповідає пункту 3 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, адже підписана не уповноваженою особою;
стягнення з позивача коштів за оскаржуваною постановою у виконавчому провадженні №64435515 до прийняття рішення у справі спричинить додаткові збитку товариству, що істотно ускладнить поновлення законних прав та інтересів позивача.
Суд, розглянувши подану заяву зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, позивачем в даній заяві про забезпечення позову не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Окрім того, з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України, можливим способом забезпечення позову є саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Заборона ж державному виконавцю вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні фактично означає зупинення виконавчого провадження судом. При цьому суд зазначає, що не може зупинити виконавче провадження, оскільки це виключне повноваження державного виконавця. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. З огляду на викладене, суд не може зобов'язати державного виконавця зупинити виконавче провадження, оскільки це дискреційні повноваження такого органу.
Щодо доводів заявника про наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваної постанови, таких зокрема, як підписання її не уповноваженою на те особою та закінчення строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, то суд зазначає про необхідність проаналізувати та оцінити доводи заявника на навність саме таких ознак. Тобто, попри те, що ознаки очевидної протиправності не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість, вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Відповідно, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 (справа №826/16509/18) та від 26.12.2019 (справа №640/13245/19).
Разом з тим, суд вважає, що вказані заявником обставини не дають підстав для переконання в тому, що оскаржувана постанова явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України. Надання ж оцінки протиправності оскаржуваної постанови має бути вирішено за результатами розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Агропромінвест" про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Агропромінвест" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак