ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2020 року м. Київ № 640/1815/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак Шевролє»
до Київської митниці ДФС
третя особа ОСОБА_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак Шевролє» з позовом до Київської митниці ДФС, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- зобов'язати Київську міську митницю ДФС завершити митне оформлення без здійснення Позивачем попередньої сплати митних (обов'язкових) платежів та передати Ліквідатору автомобіль марки CADILLAC SRX, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , з усіма необхідними документами для його реєстрації, для включення такого Автомобіля в ліквідаційну масу Позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки з дня визнання Позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до даних правовідносин щодо сплати митних платежів (податків) застосовується законодавство про банкрутство, яке має пріоритет над митним та податковим законодавством, будучи спеціальним. Відповідно до ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів щодо сплати заборгованості (в тому числі заборгованості за зберігання майна та сплати податків, митних платежів (обов'язкових платежів)), що виникли до моменту визнання позивача банкрутом, задовольняються в порядку черговості, визначеної Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за рахунок коштів, одержаних від продажу майна Позивача, а тому на підставі наведеного, автомобіль повинен бути переданий позивачу без сплати будь-яких платежів за зберігання майна, податків, митних платежів (обов'язкових платежів), а такі митні платежі підлягають сплаті після реалізації всього виявленого майна позивача на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідачем надано відзив проти вказаного позову, в якому зазначає, що не погоджується З таким твердженням позивача з огляду на те, що згідно частини 1 статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Оскільки Митний кодекс України регулює питання митного контролю, митного оформлення автомобіля, сплати необхідних митних платежів, та видачі автомобіля зі складу митниці, тому даному випадку якраз Митний кодекс України і є спеціальним законом.
Згідно статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
Позивач надавав до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що позивачем не заявлялись вимоги щодо звільнення Позивача від сплати обов'язкових митних платежів (податків) при розмитненні Автомобіля та не оскаржувалась обов'язковість їх сплати, а лише вказувалось, що сплата всіх необхідних митних платежів не може бути передумовою для завершення митного оформлення і передачі Ліквідатору Автомобіля у даному конкретному випадку, оскільки з дня визнання Позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до даних правовідносин щодо сплати митних платежів (податків) застосовується законодавство про банкрутство, яке має пріоритет над митним та податковим законодавством, будучи спеціальним.
Відповідач в свою чергу надіслав до суду заперечення на відповідь позивача, в якому вказує, що у відповіді на відзив не міститься арґументів щодо спростування доводів, викладених у відзиві, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких з доводами, викладеними позивачем в позовній заяві третя особа - ОСОБА_1 повністю погоджується, вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені та просить суд урахувати доводи викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі за №910/1864/18 за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 , яка після держаної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим 26 січня 2018' року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (бланк серії І-БК №407223 ), товариство з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «КАДІЛЛАК, ШЕВРОЛЄ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1444 від 08.08.2013.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були проведені відповідні зміни керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «КАДІЛЛАК, ШЕВРОЛЄ».
14.06.2018 на сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення за №52106 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «КАДІЛЛАК, ШЕВРОЛЄ» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Протягом ліквідаційної процедури Позивача Ліквідатором було виявлено переміщення Позивачем через державний кордон України транспортного засобу, а саме ввезення автомобіля марки CADILLAC SRX, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 .
09.07.2018 Ліквідатором, з метою формування ліквідаційної маси, було надіслано до Київської міської митниці ДФС запит за №02-01-910/1864/18-06-07-18-1 від 06.07.2018 з проханням повідомити час та місце передачі за актом приймання-передачі автомобіля марки CADILLAC.
03.08.2018 Відповідач направив Ліквідатору відповідь за №6376/10/26-70-03-04 від 02.08.2018 про те, що передача Автомобіля, вилученого за протоколом про порушення митних правил від 22.09.2015, №0734/1000/15, можлива лише після його митного оформлення, відшкодування витрат митних органів на його зберігання та сплати відповідних ' митних платежів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 213 ГК України встановлено, що з метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника у процедурах розпорядження майном^ мирової угоди, санації, ліквідації, використовуються майнові активи, які належать йому па підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності.
Частиною 1 ст. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно- правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань, крім всього іншого, відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ст. 289 Митного кодексу України, обов'язок зі сплати митних платежів виникає з моменту фактичного ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до ст. 293 МК України, особою, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів, є декларант.
Статтею 295 МК України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом самостійно.
Відповідно до ст. 46.1 Податкового кодексу України, митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Стаття 54.1 ПК України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації.. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до ст. 278 МК України, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита є дата подання органу доходів і зборів митної декларації.
Як визначено у ст. 57.1 ПК України, суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
ЯК встановлено судом, 11.08.2015 року в Київській міській митниці в режимі «митний склад» (ІМ 74 ДЕ) за митною декларацією №100260002/2015/408483 було здійснено митне оформлення товару «Автомобіль легковий CADILLAC SRX Premium, новий 2015 року виготовлення» за кодом УКТЗЕД 8703241000 . Одержувачем автомобіля було зазначено ТОВ «Український торговий дім «Каділлак Шевролє».
01.09.2015 для митного оформлення вказаного автомобіля в режим «імпорт» (ІМ 40 ДЕ) митниці була подана електронна митна декларація № 100260001/2015/146228. Автомобіль задекларовано як новий за відповідним кодом УКТЗЕД 8703241000.
за результатом проведених експертиз, митницею винесено класифікаційне рішення №КТ-100000000-0115-2015 про зміну коду товару. Визначено код товару згідно УКТЗЕД - 8703249010, як на автомобіль, що був у використанні.
У зв'язку з винесенням вказаного класифікаційного рішення, 22.09.2015 митницею було винесено картку відмови у митному оформленні автомобіля.
Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №826/27842/15 було відмовлено позивачу ТОВ «Український торговий дім «Каділлак Шевролє» у скасуванні класифікаційного рішення митниці.
30.11.2016 Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення митниці №КТ-100000000-0115-2015. Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду відкрито касаційне провадження.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем було здійснено запит до AT «Укрексімбанк» щодо руху коштів по рахунку Позивача. Відповідно до отриманої довідки AT «Укрексімбанк» щодо руху коштів по рахунку Позивача № НОМЕР_4 за період з 12 березня 2015 року по 18 березня 2019 року Ліквідатору стало відомо про здійснення Позивачем 27 серпня 2015 року перерахування грошових коштів на користь Київської міської митниці ДФС (рахунок № НОМЕР_5 ) у сумі 476 000,00 грн. з зазначенням у редакції платежу наступної інформації: «*;350;37448801;передоплата за митне оформлення».
Вищезазначена сума була сплачена Позивачем до дати подання митної декларації відповідно до ст. 57.1 ПК України, згідно якої суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Електронна митна декларація №100260001/2015/146228 була подана Відповідачу 01.09.2015 для митного оформлення в режимі «імпорт».
В даній декларації, відповідно до вимог пп. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, Позивачем станом на 01.09.2015 були самостійно визначені суми митних платежів до сплати у розмірі 449 504,31 грн. Так, у графі 47 «нарахування платежів» вищезазначеної декларації вказані наступні суми митних платежів:
021 - мито на транспортні засоби, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання - 33 771,14 грн.;
022 - додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання - 33 771,14 грн.;
085 - акцизний податок на транспортні засоби - 194 474,17 грн.;
028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання - 187 487,86 грн.
Враховуючи, що судом було скасовано класифікаційне рішення №КТ-100000000-0115- 2015, на підставі якого митницею було відмовлено в митному оформленні Автомобіля, у Позивача не виникає обов'язку повторної подачі нової митної декларації, оскільки стаття 263 Митного кодексу України не містить вимог подачі нової митної декларації у разі розміщення товарів на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів у зв'язку з відмовою у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів.
Згідно ст. 41 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 30 Постанови Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду від 21.11.2018 по справі №28/29-6-43/212-2012, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в. особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Дана позиція також знаходить своє відображення й в інших раніше прийнятих постановах як Верховного Суду України (від 23.12.2015 у справі №903/33/15, від 27.01.2016 у справі №922/4908/13 та 27.01.2016 у справі №Б11/009-12), так і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (від 21.11.2018 у справі №28/29-6-43/212-2012, від 21.11.2018 у справі №01/1720, від 17.10.2018 у справі №5023/5847/11, від 16.10.2018 у справі №5/530-03, від 03.10.2018 у справі №906/1765/15, від 04.09.2018 у справі №914/2660/15).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), усі види майнових активів (майно та майнові права), які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 45 Закону про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство,' особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, в зв'язку з чим вимоги Відповідача щодо заборгованості за зберігання Автомобіля, податків, митних платежів (обов'язкових платежів) можуть бути погашеними в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частиною 3 ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, крім іншого, зазначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; ' виконує функції з. управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку , майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом про банкрутство; здійснює інші повноваження, передбачені Законом про банкрутство.
Враховуючи, що Відповідач наділений повноваженнями пред'являти грошові вимоги до Позивача, сплата всіх необхідних митних платежів може бути здійснена після передачі Автомобіля Позивачу та його реалізації в порядку, передбаченому Законам про банкрутство.
Відтак, суд дійшов висновку, що бездіяльність Відповідача щодо не передачі Автомобіля Позивачу без попередньої сплати митних платежів є протиправною та такою, що обмежує Ліквідатора у здійсненні ним своїх повноважень, передбачених Законом про банкрутство, та обмежує права кредиторів Позивача щодо задоволення їх вимог шляхом реалізації всього виявленого майна Позивача, а відтак суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Київської міської митниці ДФС завершити митне оформлення без здійснення Позивачем попередньої сплати митних (обов'язкових) платежів та передати Ліквідатору автомобіль марки CADILLAC SRX, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , з усіма необхідними документами для його реєстрації, для включення такого Автомобіля в ліквідаційну масу Позивача
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахування аналізу всіх обставин справи, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак Шевролє» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21, ЄДРПОУ 37448801) до Київської митниці ДФС (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8А, ЄДРПОУ 39422888), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_6 ), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Київську міську митницю ДФС завершити митне оформлення без здійснення Позивачем попередньої сплати митних (обов'язкових) платежів та передати ліквідатору автомобіль марки CADILLAC SRX, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , з усіма необхідними документами для його реєстрації, для включення такого автомобіля в ліквідаційну масу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак Шевролє» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21, ЄДРПОУ 37448801);
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8А, ЄДРПОУ 39422888), судовий збір у сумі 1921,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак Шевролє» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21, ЄДРПОУ 37448801).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги)
Суддя І.А. Качур