ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2020 року м. Київ № 640/9992/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови про накладення штрафу
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд: скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.04.2020 про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн. у ВП №61404866 за невиконання виконавчого листа у справі №320/3169/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві обов'язково зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви суд встановив, що позивач на титульній сторінці такого позову зазначив невірне повне найменування відповідача (органу державної виконавчої служби), а саме: замість «Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» зазначено «Відділ примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)».
Також суд враховує те, що нормою ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 102 гривні.
Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено позовну вимогу майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №294-IX сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 2 102 грн.
Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку. Водночас позивачем в тексті позову заявлено клопотання про відстрочення Головному управлінню сплати судового збору. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не відноситься до суб'єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.
При цьому, судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, а саме: в рішенні у справа «Креуз проти Польщі» Європейський суд дійшов висновку, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. А тому, як наслідок, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, суд встановив, що у додатках до позовної заяви відсутній примірник позову та копій усіх доданих нього документів для відповідача, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України; оригіналу платіжного документу про сплату Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 2 102 грн.; копії позовної заяви та копій доданих до неї документів - для відповідача.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області без руху.
2. Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Повідомити позивача, що у відповідності до п. 3 розд. VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, зокрема, визначені ст. 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок