Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 травня 2020 р. № 520/3501/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
13.03.2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Зайцева Ю. №362/20-40-56-06/ НОМЕР_1 від 29.12.2018 р. “Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників Єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ";
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як платника єдиного податку третьої групи з 29.12.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення начальника центрального управління ГУ ДФС у Харківській області Зайцева Ю. №362/20-40-56-06/ НОМЕР_1 від 29.12.2018 року “Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників Єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ", на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований, як платник єдиного податку та перебував на спрощеній системі оподаткування.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведено камеральну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
За результатом проведення вказаної перевірки податковим органом складено акт перевірки №362/20-40-56-06 від 29.12.2018 року, згідно висновків якого встановлено порушення умов перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в частині порушення приписів абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та п.299.10 ст.299 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Також, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято рішення №362/20-40-56-06/ НОМЕР_1 від 29.12.2018 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 29.12.2018 року. Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку вказано порушення абз.8 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст.298, п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 295.1. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.
Згідно п. 299.10. ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.
Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. (п. 299.11 ст.299 ПКУ).
Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
В акті перевірки №362/20-40-56-06 від 29.12.2018 року зазначено, що при проведенні перевірки встановлено порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме абз. 8 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст. 298, п.299.10 ст.299 ПКУ, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Також, зазначено, що згідно з даними інформаційного ресурсу ДФС України «Податковий блок» підсистеми «облік платежів» інтегрованої картки особового рахунку (ІКП) платника єдиного податку ФО-П ОСОБА_1 значиться податковий борг на кожне перше число місяця, протягом двох послідовних кварталів: II квартал 2018 та ІІІ квартал 2018 року.
Тобто, податковим органом щодо позивача встановлено порушення ПК України за 2 та 3 квартали 2018 року.
З огляду на приписи п. 299.11 ст.299 ПК України, відповідач мав повноваження анулювати реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку саме з 01.10.2018 року.
Проте, податковим органом анульовано реєстрацію позивача з 29.12.2018 року, тобто не з першого числа місяця наступного за кварталом, в якому, на думку відповідача, допущено порушення, що суперечить приписам п. 299.11 ст.299 ПК України.
Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Так, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведено камеральну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатом якої складено акт перевірки №362/20-40-56-06 від 29.12.2018 року.
Проте, статтею 75 ПК України такого предмету камеральної перевірки, як перевірка платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, не визначено.
Отже, податковий орган під час проведення камеральної перевірки вийшов за межі повноважень наданих ПК України для проведення такої перевірки.
Крім того, згідно висновків акту перевірки №362/20-40-56-06 від 29.12.2018 року встановлено порушення умов перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування а саме абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст.298, п.299.10 ст. 299 ПК України, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків та зборів уразі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Також, в акті перевірки зазначено, що камеральну перевірку проведено за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року.
При цьому, камеральною перевіркою встановлено наявність податкового боргу позивача на кожне перше число місяця другого та третього кварталів 2018 року, а саме в акті перевірки вказано, що згідно з даними інформаційного ресурсу ДФС України «Податковий блок» підсистеми «облік платежів» інтегрованої картки особового рахунку (ІКП) платника єдиного податку ФО-П ОСОБА_1 значиться податковий борг на кожне перше число місяця, протягом двох послідовних кварталів: II квартал 2018 та ІІІ квартал 2018 року, по єдиному податку станом на 01.07.2018 року у сумі 14911,82 грн., станом на 01.12.2018 року у сумі 331,389 грн., на 29.12.2018 року у сумі 331,39 грн.
Таким чином, при перевірці відповідачем було використано дані інформаційного ресурсу ДФС України “Податковий блок” підсистеми “облік платежів” інтегрованої картки платника податків за третій та четвертий квартали 2018 року.
За таких обставин, при проведенні камеральної перевірки податковим органом не досліджувалися дані інформаційного ресурсу ДФС України “Податковий блок” підсистеми “облік платежів” інтегрованої картки платника податків за другий квартал 2018 року, що підтверджується зазначеним в акті перевірки, а саме по єдиному податку станом на 01.07.2018 року у сумі 14911,82 грн., станом на 01.12.2018 року у сумі 331,389 грн., на 29.12.2018 року у сумі 331,39 грн., а також тим, що додаток до акту перевірки містить відомості про наявність податкового боргу тільки на кожне перше число місяця третього та четвертого кварталів 2018 року.
Таким чином, ні акт перевірки ні додаток до акту перевірки не містять відомостей про те, що станом на 01.04.2018 року, 01.05.2018 року, 01.06.2018 року позивач мав податковий борг та даних про дату виникнення податкового боргу.
Отже, акт перевірки та викладена в ньому інформація не могла слугувати підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення, оскільки не містить повної інформації.
За таких обставин, податковий орган прийняв оскаржуване у даній справі рішення на підставі акту камеральної перевірки, який не містить достатньої та необхідної інформації для прийняття такого рішення. Крім того, податковий орган анулював реєстрацію платника єдиного податку не з дати передбаченої приписами п. 299.11 ст.299 ПК України та провів перевірку, предметом якої не може бути дослідження обставин правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення начальника центрального управління Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Зайцева Ю. №362/20-40-56-06/ НОМЕР_1 від 29.12.2018 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників Єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи висновки суду щодо протиправності рішення контролюючого рішення та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , як платника єдиного податку третьої групи з 29.12.2018 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення начальника центрального управління Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Зайцева Ю. №362/20-40-56-06/ НОМЕР_1 від 29.12.2018 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як платника єдиного податку третьої групи з 29.12.2018 року.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.