Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
13 травня 2020 р. справа № 520/4795/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним рішення № 713 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.02.2020 року; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу періоди роботи: - навчання у Харківського ордена Леніна політехнічного інституту ім. В.І. Леніна з 1966 р. по 19.02.1972 р.; - 01.03.1991 «принят на должность директора по переводу на малое государственное предприятие научно-производственная фирма «Пресспол»»; 06.01.1993 - «малое госпредприятие НПФ «Пресспол» перерегистрировано в коллективное предприятие НПФ «Пресспол»; 05.08.1993 - «Колективное предприятие НПФ «Пресспол» перерегистрировано в общество с органиченной ответственностю НПФ «Пресспол»; - 15.10.1994 « согласно распоряжений о слиянии ООО НПФ «Пресспол» с ООО СП «Каис» принять Харьковский авиационий завод»; - 10.07.1995 «освобождён от занимаемой должности директора в связи с переводом на работу в АО ЗТ «КОМО»; - 27.12.1997 «принят на должность директора по переводу из ООО «Инвеко» по контракту. Запись под №18 неверна, принят директором с 01.01.1997 г, в совместное украинско-немецкое предприятие «ТВП__Украина ЛТД»; - 02.01.1997 «принят по переводу из ООО «Инвеко» на должность директора СП «ТВП-Украина ЛТД по контракту с 02.01.1997 г.; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком починаючи з 13.02.2020 року.
Аргументуючи вимоги заявник зазначив, що має право на отримання пенсії за віком, але рішенням адміністративного органу у реалізації цього права створено протиправну перешкоду у вигляді відмови.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Управління, ГУ) з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що період навчання до загального страхового стажу не зараховано, оскільки надана копія диплома про навчання. Період роботи з 01.03.1991 року по 10.07.1995 року не зараховано до страхового стажу, оскільки дати наказу про прийом на роботу від 17.12.1990 року. Враховуючи зазначене, та оскільки не було надано оригіналу паспорту громадянина України, який посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а поданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи з 13.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивача було надано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка, диплом про навчання (копія), документ про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
21.08.2020 року Відділом з питань перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням №713 відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якому зазначено наступне: "Період навчання не зараховано до загального страхового стажу, оскільки надана копія диплома про навчання. Період роботи з 02.01.1997 року по 31.12.1997 року не зараховано до загального страхового стажу, оскільки відсутні підстави для зарахування даного періоду. Період роботи з 01.03.1991 року по 10.07.1995 року не зараховано до страхового стажу, оскільки дата наказу про прийом на роботу від 17.12.1990 року. Враховуючи зазначене, та оскільки не було надано оригінал паспорту громадянина України, який посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а поданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи вказану відмову владного суб'єкта з приводу призначення пенсії за віком протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною 1 ст.26 означеного закону передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Заявник досяг віку у 60 років із настанням календарної дати - 21.08.2009р.
Дата звернення заявника до пенсійного органу припала на 13.02.2020р.
Щодо посилання відповідача на не надання оригіналу паспорту громадянина України, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а подання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п. 1.5 Порядку №22-1 заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно з п. 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Згідно з п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.
Відповідно до статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначає Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон № 5492-VI).
Згідно з абз.1 ч.1-3 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.
Пунктом 14 частини сьомої статті 22 Закону № 5492-VI визначено, що до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: дата закінчення строку дії документа.
Пунктом 1 «Перехідних положень» Закону № 5492-VI визначено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.
Згідно з підпунктом 2 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі: закінчення строку його дії або прийняття рішення про його обмін до закінчення строку його дії.
З вищевикладеного слідує, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є належним документом, що засвідчує особу, виключно протягом дії такого паспорта та втрачає чинність після закінчення строку його дії.
Суд зазначає, що на момент подання заяви про призначення пенсії строк дії паспорту позивача для виїзду за кордон не сплинув, отже це є належним доказом та дійсним документом, що засвідчує особу, повних 70 років та громадянство України.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність доводів Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, викладених у рішенні №713 від 21.02.2020 року, щодо не надання оригіналу паспорта громадянина України, а надання паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
За правилом ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дії цього правила не змінюють та не скасовують.
Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі за текстом Порядок №637).
Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Рішенням №713 відділу з питань перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.02.2020 року страховий стаж ОСОБА_1 склав 33 року 6 місяців 29 днів.
Дослідивши ксерокопію трудової книжки судом встановлено:
Запис №8: «Малое государственное предприятие научно-производственная фирма «Пресспол» Принят на должность директора по переводу» з 01.03.1991 (Пр.1 от 17.12.1990г.);
Запис №9: «Малое госпредприятие НПФ «Пресспол» перерегистрировано в колектичное предприятие НПФ «Пресспол» з 06.01.1993 (Пр.№135 от 06.01.1993г.);
Запис №10: «Колективное преприятие НПФ «Пресспол» перерегистрирована в общество с органиченной ответственностю НПФ «Пресспол» з 05.08.1993 (Пр. №75 от 05.08.1993г.);
Запис №11: «Согласно распоряжений №329 от 07.09.1994г. о слиянии ООО НПФ «Пресспол» с ООО СП «Каис» принять по переводу в ООО СП «Каис» генеральным директором» з 15.10.1994 (Пр.№3 от 05.08.1994г.);
Запис №12: «Освобождён от занимаемой должности директора в связи с переводом на работу в АО ЗТ «КОМО»» від 10.07.1995 (Пр.№30-К от 11.07.1995г.);
Запис №18: «Принят на должность директора по переводу из ООО «Инвеко» по контракту. Запись под №18 неверна, принят директором с 01.01.1997 г, в совместное украинско-немецкое предприятие «ТВП Украина ЛТД»» від 27.12.1997 р.;
Запис №19: «Принят по переводу из ООО «Инвеко» на должность директора СП «ТВП-Украина ЛТД по контракту с 02.01.1997 г.)» від 02.01.1997.
Відповідно абзацу 3 п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, відповідач у встановлений Порядком №22-1 спосіб мав надати позивачу три місяці на подання додаткових документів, тобто з 13.02.2020 р. по 13.05.2020 р. Разом з тим, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком 21.02.2020 р., не надавши позивачу часу для надання додаткових документів, отже передчасно.
Крім того абзацом 1, 2 пунктом 5 статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач письмово не повідомив позивача про необхідність надати у тримісячний строк з дати подання заяви про призначення пенсії конкретних документів, не зазначив чітких причин не зарахування двох періодів спірного стажу, доказів проведення додаткової перевірки достовірності відомостей позивача, до суду також не було подано.
Враховуючи те, що відповідач передчасно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним рішення відділу з питань перерахунків пенсій №713 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.02.2020 р.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з метою належного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи положення статей 5, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даній справі.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 №127/2126/17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.02.2020 року № 713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 13.02.2020р.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м.Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева