Справа № 500/760/20
12 травня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
представника позивач: Покотила Ю.В.;
представника відповідача: Савончака П.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Скалатської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року стосовно надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Скалатську міську раду Підволочиського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року стосовно надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою з додатками про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 1,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Городницької сільської ради, яка входить до Скалатської об'єднаної територіальної громади.
Однак, листом Скалатської міської ради від 05 березня 2020 року №769 їй було відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки позивачці на праві власності належить земельна ділянка площею 0,9999 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6124681600:01:004-.0865 на території Городницької сільської ради, яка передана їй у власність на підставі розпорядження голови Підволочиської РДА №453 від 19.06.2006 року.
Вказане обґрунтування відповідача позивачка таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки, відповідно до ч.7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Відтак, вважає, що громадянин має право отримати безоплатно у власність земельні ділянки один і більше разів, проте в межах розмірів, передбачених ст.121 Земельного кодексу України.
Також вказує, що розгляд її заяви, яка стосувалась вирішення земельних питань, повинен був здійснюватись виключно на пленарному засіданні Скалатської міської ради, на якому повинно було бути прийняте відповідне рішення.
Однак, на думку позивачки, не прийнявши будь-якого рішення на пленарному засіданні Скалатської міської ради за результатом розгляду її заяви, відповідачем було істотно порушено вимоги ст. 118 Земельного кодексу України та ст.ст, 26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою судді від 24.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №500/760/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 31.03.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було відмовлено.
16.04.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 33-34), в якому вказав, що позивачка звернулася до Скалатської міської ради із заявою від 02.03.2020 №Д-130-020 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 1,0000 гектара, з них: 1) для ведення особистого селянського господарства 0,52 гектара, за кадастровим номером: 6124681600:01:004:0886; 2) для ведення особистого селянського господарства 0,48 гектара, за кадастровим номером:6124681600:01:004:0887 року.
Дана заява була розглянута на засіданні постійної комісії із питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи, що засвідчено протоколом засідання комісії № 3 від 04.03.2020 року.
Відповідно до вказаного протоколу було встановлено, що громадянці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,9999 гектара для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6124681600:01:004:0865 на території Городницької сільської ради, передана у власність на підставі розпорядження голови Підволочиської РДА № 453 від 19.06.2006 року.
Тому на думку представника відповідача своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства громадянка ОСОБА_1 використала, про що громадянку ОСОБА_1 було повідомлено листом від 05.03.2020 року № 769.
Також вказує, що виходячи зі змісту частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.
Зазначив, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства мають лише ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання 23.04.2020 не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 02 березня 2020 року ОСОБА_1 , звернулася до Скалатської міської ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 1,0000 га, з них:
- для ведення особистого селянського господарства 0,52 га за кадастровим номером: 6124681600:01:004:0886;
- для ведення особистого селянського господарства 0,48 га за кадастровим номером: 6124681600:01:004:0887.
Вказана заява була зареєстрована Скалатською міською радою 02 березня 2020 року за №Д-130-020 та розглянута на засіданні постійної комісії із питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи, яке оформлено протоколом засідання комісії № 3 від 04.03.2020.
Як вбачається із вказаного протоколу, комісією було встановлено, що громадянці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,9999 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6124681600:01:004:0865 на території Городницької сільської ради, яка передана у власність на підставі розпорядження голови Підволочиської РДА № 453 від 19.06.2006 року.
Тому комісія дійшла висновку, що своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства громадянка ОСОБА_1 використала.
Про вказане рішення відповідач повідомив позивачку листом від 05.03.2020 року № 769.
Не погоджуючись із такими діями відповідача позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.
Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Положеннями частини третьої статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Скалатської міської ради. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися протоколами та листами у відповідь на клопотання заявника.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду наведеного в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
Враховуючи наведене, суд вважає, що протокол засідання постійної комісії із питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи №3 від 04.03.2020 та лист відповідача №769 від 05.03.2020 у відповідь на заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися рішенням про відмову у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача яка полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк є протиправною.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати протиправною бездіяльність Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року стосовно надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства.
2. Зобов'язати Скалатську міську раду Підволочиського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року стосовно надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854, РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Скалатська міська рада Підволочиського району Тернопільської міська рада (вул. Грушевського, 2, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851, код ЄДРПОУ 04058445).
Повне судове рішення складено 14 травня 2020 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.