"13" травня 2020 р. Справа № 1840/2966/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м.Суми звіт відповідача про виконання рішення суду, заяву позивача про накладення штрафу у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18 за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії позовні вимоги було задоволено (а.с.13-15), зокрема:
1) визнано протиправною бездіяльність Московськобобрицької сільської ради, що полягає у повторному ненаданні відповіді на повторний запит на інформацію ОСОБА_1 , викладеного у заяві №718 від 25.12.2017;
2) зобов'язано Московськобобрицьку сільської ради надати ОСОБА_1 інформацію на запит, викладений у заяві №718 від 25.12.2017.
Вказане рішення набрало законної сили 16.10.2018 та Сумським окружним адміністративним судом було видано 21.12.2019 виконавчий лист про зобов'язання Московськобобрицької сільської ради надати ОСОБА_1 інформацію на запит, викладений у заяві №718 від 25.12.2017.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 14.09.2018 та зобов'язано Московськобобрицьку сільську раду протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18 (а.с.57).
23.03.2020 Московськобобрицькою сільською радою було подано звіт про виконання рішення суду (а.с.59), у прийнятті якого ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відмовлено та встановлено новий строк для подання звіту Московськобобрицькій сільській раді - протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою суду від 30.03.2020 законної сили (а.с.63).
Московськобобрицькою сільською радою повторно було подано звіт про виконання рішення суду (а.с.65-69), а позивачем - заяву про накладення штрафу на сільського голову Московськобобрицької сільської ради за не виконання рішення суду (а.с.70-71), що ухвалою суду від 04.05.2020 були призначені до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2020 (а.с.72).
У заяві про накладення штрафу позивач просить:
- накласти на Московськобобрицького сільського голову Дубровіна Олександра Івановича як керівника органу місцевого самоврядування, відповідального за виконання судового рішення, штраф, передбачений частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в сумі 84080 грн. (2102 грн. х 40), за невиконання вимог ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 р. та неподання звіту про виконання судового рішення;
- стягнення штрафу здійснити відповідно до ч.3 ст. 382 КАС України шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 42040 грн. на користь позивача; іншу половину, що становить 42040 грн., стягнути до Державного бюджету України;
- встановити відповідачу новий строк для виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. у справі № 1840/2966/18.
Вказана заява мотивована тим, що надіслання відповідачем позивачу листа у порядку виконання рішення з післяплатою одержувачем, а саме ОСОБА_1 , не є виконанням рішення у даній справі. Інших доказів на підтвердження виконання рішення у даній справі у відповідача немає. Тому враховуючи довготривале невиконання такого рішення просить суд накласти на сільського голову Московськобобрицької сільської ради штраф та встановити новий строк для виконання рішення.
За заявою позивача (а.с.74) ухвалою суду призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_1. (а.с.75-76).
ОСОБА_1 та представник Московськобобрицької сільської ради у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач надіслав заяву, в якій, крім іншого, просив суд розглянути його заяву про накладення штрафу без його участі у зв'язку із продовженням карантину та відсутністю транспортного сполучення між містами та селами (а.с.80-81). Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду звіту та заяви чи про їх розгляд за відсутності представника Московськобобрицької сільської ради не надсилав.
З урахуванням ч.4 ст.382 КАС України, суд вважав можливим розгляд звіту про виконання рішення суду та заяви позивача про накладення штрафу здійснювати у відсутності сторін.
Враховуючи неявку в судове засідання сторін, а також клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, фіксування судового засідання у справі відповідно до вимог ч.13 ст.10 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, звіту про виконання, клопотання позивача про накладення штрафу, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист (п.6.3).
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
У поданому звіті Московськобобрицька сільська рада зазначає, що відповідь на заяву позивача №718 від 25.12.2017 була направлена електронним листом ОСОБА_1 19.10.2018, яку позивач проігнорував (а.с.74). 29.12.2019 позивачу було повторно направлено відповідь на заяву №718 листом через відділення Укрпошти, яка також ОСОБА_1 була проігнорована і лист повернувся до сільської ради. На підтвердження зазначеного у звіті відповідач надав копію листа від 19.10.2018 №02-21/226 (а.с.66-67), копію поштового конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення відправлення (а.с.68), а також скріншот надіслання 19.10.2018 листа ОСОБА_1 через засоби електронного зв'язку (а.с.69).
Разом з тим, з наданих доказів вбачається, що послугу по отриманню поштового відправлення має сплачувати одержувач, тобто, ОСОБА_1 (а.с.68), що не узгоджується з приписами ст.21 Закону України "Про звернення громадян", якою визначено безоплатність розгляду звернення, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. З урахуванням зазначеного суд робить висновок, що необхідність сплати коштів при отриманні листа ОСОБА_1 від Московськобобрицької сільської ради суперечить вказаним вище приписам та перешкоджає вільному отриманню ОСОБА_1 інформації на запит, викладений у заяві №718 від 25.12.2017, яку зобов'язано відповідача надати відповідно до рішення суду від 14.09.2018.
Крім того, з наданих відповідачем доказів (а.с.68-69) неможливо встановити що саме надсилалося ОСОБА_1 ні у поштовому відправленні, ні електронною поштою. Інших доказів на підтвердження виконання рішення суду у даній справі (як то опис вкладення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення адресатом тощо) відповідачем суду не надано.
При цьому, посилання відповідача на те, що Московськобобрицька сільська рада не отримувала заяви позивача від 25.12.2017 №718 не приймається до уваги, оскільки вказане було предметом дослідження при вирішенні справи по суті та судом надавалася оцінка даним обставинам (а.с.13-14).
Таким чином, відсутні підстави для прийняття звіту Московськобобрицької сільської ради про виконання рішення суду.
Враховуючи, що рішення суду від 14.09.2018, яке набрало законної сили, на момент розгляду звіту щодо виконання рішення суду не виконано, відповідно до ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18 та встановити Московськобобрицькій сільській раді новий строк для подання звіту про виконання рішення у даній справі - протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Щодо заяви позивача про накладення штрафу, судом враховано наступне.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2); половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч.3).
Тобто передбачені статтею 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Проте, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які підтверджують умисне невиконання рішення суду, ухилення останнього від виконання рішення суду. Накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані і порушник незважаючи на вказане продовжує ухилення від виконання судового рішення.
Разом з тим, судом не встановлено умисного не виконання рішення суду, оскільки подані докази, в т.ч. складена відповідь на заяву №712, яка надана суду (а.с.66-67), свідчать про те, що відповідачем вчинялись дії щодо виконання рішення суду у справі №1840/2966/18, а відтак, на даний час за наслідком розгляду даного звіту суд не вбачає підстав для накладення штрафу на голову Московськобобрицької сільської ради Дубровіна Олександра Івановича , у зв'язку з чим вважає необхідним у задоволенні поданої позивачем заяви про накладення штрафу відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у прийнятті звіту Московськобобрицької сільської ради про виконання судового рішення від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18.
Встановити Московськобобрицькій сільській раді новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18 та зобов'язати Московськобобрицьку сільську раду протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 14.09.2018 у справі №1840/2966/18.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на голову Московськобобрицької сільської ради за не виконання рішення суду.
Роз'яснити Московськобобрицькій сільській раді, що відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя І.Г. Шевченко