Справа № 420/3950/20
12 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.05.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 198 000 грн.;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 198 000 грн.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 грн.
Проте, позивачем не надано до матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору.
Водночас, представник позивача посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (провадження №11-1032апп18) та наголошує, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Розглядаючи вказане клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд враховує, що між сторонами справи відсутній спір щодо порушення прав споживачів під час надання послуг.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 198 000 грн.
Такі правовідносини не є правовідносинами з надання послуг, у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".
З огляду на предмет та підстави позову у вбачається, що ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", як і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (провадження №11-1032апп18) не застосовується до питань сплати судового збору у спірних правовідносинах.
Водночас, суд вважає необхідним застосувати позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 817/777/16, відповідно до якої ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та ФГВФО під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодування за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що послуги, які не визначені договором, зокрема, публічна діяльність щодо виплати суми відшкодування вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не є послугами, у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена вказаним законом до таких правовідносин не застосовується.
Позивачем заявлено вимогу про визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 198 000 грн. та похідну вимогу про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом.
Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем по даній справі складає 840,80 грн.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислюється з дня наступного за закінченням строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой