14 травня 2020 р. № 400/1145/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056
треті особи:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:скасування постанови від 19.02.2020 №ВП 61089868 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - Управління або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.02.2020 ВП № 61089868 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
В обґрунтування позовних вимог Управління вказало, що державний виконавець не перевірив виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2019 № 487/6525/17. За твердженнями позивача, це рішення було виконано ним в межах наявних повноважень. Крім того, Управління вказало, що повторне застосування штрафу за невиконання рішення суду, при тому, що першу постанову було скасовано, не узгоджується з нормами Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404).
У відзиві Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Відділ або відповідач) просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач доказів виконання рішення суду таким чином, як вказано у виконавчому документі, не надав. За таких обставин, на думку відповідача, стягнення штрафу є законним.
Ухвалою від 30.04.2020 суд задовольнив клопотання Відділу і ОСОБА_1 (стягувача у виконавчому провадженні) та залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Правом подати пояснення щодо позову третя особа не скористалась.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Представники сторін в судове засідання не прибули, третя особа подала заяву про розгляд справи за його відсутності.
На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, рішенням від 21.05.2018 у справі № 478/6525/17 Заводський районний суд м. Миколаєва задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язав Управління провести ОСОБА_1 «… перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей» та ст. 63 Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2016 року з урахуванням нових розмірів окладів і грошового забезпечення, зазначених у довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області, і всіх наявних складових (надбавок, доплат і премій), зазначених у грошовому атестаті № 28 від 12.12.2005 року на момент його звільнення у відставку …» (надалі - Рішення суду, арк. спр. 5-7).
06.11.2018 на виконання Рішення суду був виданий виконавчий лист (арк. спр. 46).
За заявою стягувача від 26.12.2019 (арк. спр. 47) 29.01.2020 головний державний виконавець Відділу відкрив виконавче провадження ВП № 61089868 з виконання Виконавчого листа та постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язав боржника (Управління) виконати Рішення суду протягом 10 робочих днів (арк. спр. 48).
Листом від 11.02.2020 № 1400-0801-8/3499 (арк. спр. 50-51) Управління повідомило Відділ про те, що на виконання Рішення суду перерахунок пенсії ОСОБА_1 був проведений 01.10.2018, про що стягувач був письмово повідомлений. З урахуванням цього позивач просив закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404 (в зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
До вказаного листа Управління додало: копію протоколу від 01.10.2018 про перерахунок з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 , підстава - «… ПКМУ №988 … ПКМУ № 103 ВІД 21.02.2018 ПУНКТ 3 …» (арк. спр. 52); розрахунок на доплату пенсії (арк. спр. 53); витяг з пенсійної справи ОСОБА_1 з інформацією про суми виплат за період з січня 2018 року по лютий 2020 року (арк. спр. 54); копію листа від 01.10.2018 № 4163/03, адресованого ОСОБА_1 , з інформацією про проведений перерахунок і про порядок виплати перерахованого розміру пенсії (арк. спр. 55).
19.02.2020 головний державний виконавець Відділу виніс постанову ВП № 61089868 про накладення на Управління, на підставі статті 75 Закону № 1404, штрафу в сумі 5 100 грн. (надалі - Постанова, арк. спр. 56). Як вказано у Постанові «… з наданих боржником документів вбачається, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено боржником без урахування всіх наявних складових (надбавок, доплат, премій), зазначених у грошовому атестаті №28 від 12.12.2015 року …». Постановою боржник був повідомлений про встановлення нового строку для виконання Рішення суду, а також попереджений про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з абзацом першим частини шостої статті 26 Закону № 1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404 встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Управління у позові зазначило, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено відповідно до складових грошового забезпечення, передбачених довідкою від 27.04.2017 ПС № 9976, та без урахування надбавок, доплат і премій, вказаних у грошовому атестаті від 12.12.2005 № 28, тим самим визнало, що проведення перерахунку не відповідало Рішенню суду.
Доказів на підтвердження наявності поважних причин неналежного виконання Рішення суду позивач не надав.
Суд зауважив, що за наявності сумнівів щодо порядку виконання Рішення суду Управління мало можливість звернутись до суду в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою про його роз'яснення. Доводам Управління про те, що зазначені у грошовому атестаті від 12.12.2005 № 28 (арк. спр. 8) складові грошового забезпечення не підлягають використанню для перерахунку пенсії (який, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», здійснювався згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 27.04.2017 ПС № 9976, арк. спр. 9), мала бути надана оцінка до набрання Рішенням суду законної сили. Проте, відповідні аргументи не мають жодного значення на стадії його виконання, тому, за будь-яких умов, не доводять незаконність Постанови.
Щодо тверджень позивача про протиправність повторного накладення штрафу суд зазначив таке.
До адміністративного позову Управління додало копію постанови Відділу від 27.09.2019 ВП № 59665925 про накладення на позивача штрафу в сумі 5 100 грн. за невиконання Рішення суду (арк. спр. 14-15) та копію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 400/3493/19 (арк. спр. 16-17), якою вказана постанова була скасована.
Цей факт, з урахуванням положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, на думку позивача, свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для накладення штрафу.
Суд визнав доводи Управління помилковими.
По-перше, в даному випадку не йдеться про повторне застосування штрафу, оскільки 27.09.2019 штраф було накладено в іншому виконавчому провадженні - № 59665925.
По-друге, частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої становлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, не були встановлені (і не могли бути встановлені) рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 400/3493/19.
Доводам Управління, що стосуються виплачених ОСОБА_1 сум, суд оцінки не надав, оскільки Рішенням суду відповідний обов'язок на позивача не був покладений.
На підставі викладеного суд встановив, що посадова особа Відділу діяла на підставі Закону № 1404, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору) покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34889877) про скасування постанови від 19.02.2020 ВП № 61089868 про накладення штрафу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна