про відмову в забезпеченні позову
14 травня 2020 р. справа № 400/1848/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВиконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі - відповідач або Виконком Миколаївської ММ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не прийнятті рішення стосовно звернення ФОП ОСОБА_1 від 21.05.2019 року за реєстраційним номером 164/Вт19 щодо укладання з ФОП ОСОБА_1 договору сервітуту для розміщення групи тимчасових пересувних споруд (літній майданчик) розмірами 5*10 м. за адресою: АДРЕСА_2 , або мотивованої відмови у наданні такого дозволу у формі рішення відповідача;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл на укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на 1 рік для розміщення групи тимчасових пересувних споруд (літній майданчик) розмірами 5*10 м. за адресою: АДРЕСА_2 , або мотивованої відмови у наданні такого дозволу у формі рішення відповідача.
13 травня 2020 року одночасно з позовом, позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд до вирішення спору по суті та набрання рішення суду законної сили, заборонити посадовим особам відповідача вчиняти будь-які дії (демонтувати, розбирати, переміщувати, тощо) стосовно належних ФОП ОСОБА_1 об'єктів благоустрою, а саме дерев'яної декоративної огорожі довжиною 30 м, дерев'яних навісів в кількості 5 одиниць, розташованих на земельній ділянці розмірами 5*10 біля ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_2 по АДРЕСА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним: позивач є власником рухомого майна (об'єктів благоустрою), а саме дерев'яної декоративної огорожі та дерев'яних навісів. Після закінчення строку дії договору оренди, ФОП ОСОБА_1 , для подальшого здійснення своєї господарської діяльності і можливості використовувати для цього об'єкти благоустрою, звернулася до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з метою отримання рішення щодо укладення з нею договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи тимчасових пересувних споруд. Натомість, протягом майже року відповідачем не розглянуто заяву позивача. В той же час, на початку травня 2020 року до ФОП ОСОБА_1 прибуло декілька працівників Виконкому Миколаївської ММ, які вимагали в неї надання дозвільних документів на законність розміщення об'єктів благоустрою, а також виказали намір примусово, в позасудовому порядку знести належні позивачу об'єкти благоустрою. Позивач вважає, що за час розгляду справи, є очевидна небезпека та вірогідність проведення демонтажу об'єктів благоустрою, внаслідок чого можливе знищення чи пошкодження майна.
Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів. Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, до якої ним додані необхідні докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 150 ч. 1 і 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як слідує з поданих позивачем доказів, з 2019 року позивачем вчиняються дії, необхідні для отримання рішення про надання в оренду земельної ділянки для розміщення групи тимчасових пересувних споруд.
Таким чином, подаючи заяву про забезпечення позову, позивач просить захистити своє право на розміщення об'єктів благоустрою та недопущення їх демонтажу.
Відповідно до ст. 151 ч. 1-2 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а тому обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Єдиним обґрунтуванням застосування заходів забезпечення позову, позивач вказала вимоги працівників відповідача щодо надання довільних документів щодо законності розміщення об'єктів благоустрою.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення про порядок розміщення об'єктів виносної торгівлі, пересувних об'єктів виносної торгівлі, нестаціонарних об'єктів сфери послуг соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням Міської ради від 07.07.2011 року № 7/13, розміщення на території об'єктів благоустрою об'єктів виносної торгівлі, пересувних об'єктів виносної торгівлі та нестаціонарних об'єктів сфери послуг здійснюється на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Так, згідно п. 6 Порядку демонтажу незаконно встановлених об'єктів виносної торгівлі, пересувних об'єктів виносної торгівлі, нестаціонарних об'єктів сфери послуг соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням Міської ради від 07.07.2011 року № 7/13, разі встановлення комісією з питань упорядкування розміщення об'єктів факту незаконного розміщення об'єкта, виконавчий орган міської ради, до відання якого відноситься вирішення, організація розміщення та діяльності об'єкту, що підлягає демонтажу, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту встановлення такого факту розміщує в газеті "Вечерний Николаев" та на офіційному веб-сайті міської ради оголошення із попередженням щодо необхідності самостійного демонтажу об'єкта його власником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оприлюднення повідомлення, та попередження щодо примусового демонтажу у разі невиконання вимоги та настання інших правових наслідків, передбачених чинним законодавством.
У разі невиконання власником об'єкта вимоги у встановлений термін, заступник міського голови, до повноважень якого відноситься сфера підприємництва, на підставі висновку комісії з питань упорядкування розміщення об'єктів направляє письмове повідомлення до уповноважених державних органів щодо вжиття відповідних заходів реагування з метою припинення порушення вимог чинного законодавства України. У разі встановлення уповноваженими посадовими особами органів внутрішніх справ фактів порушення порядку провадження господарської діяльності, складається протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 164 КУпАП із подальшою передачею відповідних документів до судових органів за підсудністю (п. 7-8 Порядку).
З урахуванням вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки заява не містить доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Так, позивачем не надано доказів наявності попередженням щодо необхідності самостійного демонтажу об'єкта благоустрою чи висновку комісії з питань упорядкування розміщення об'єктів, чи протоколу про адміністративне правопорушення, або будь-яких інших документів та доказів на підтвердження можливого демонтажу групи тимчасових пересувних споруд.
Таким чином, заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною та непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, відмовити.
2. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України та п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Суддя А. О. Мороз