Іменем України
14 травня 2020 р. № 400/1540/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056
треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020
провизнання протиправною та скасування постанови від 30.03.2020р. ВП №61342769,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2020 ВП №61342769 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою суду про відкриття провадження залучено в якості другого відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині даної постанови. У мотивувальній частині постанови суду зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, за таких обставин недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача.
Позивач зазначив, що під час повторного розгляду ГУ ПФУ було прийнято таке саме рішення, а висновки, викладені у постанові ПААС від 26.11.2019 не були враховані. За таких обставин, позивач вважає, що рішення суду не було виконано, а закінчення державним виконавцем виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням є протиправним.
Відповідач відзиву проти позову не надав.
Третя особа Головне управління ПФУ у Миколаївській області надало по справі пояснення, в якому зазначило, що позов не підлягає задоволенню, оскільки ним було виконано судове рішення у повному обсязі, а державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження.
Суд розглянув справу 14.05.2020, відповідно до вимог ст.287 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
19.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком. До заяви позивач додав: копію паспорта, копію картки фізичної особи - платника податків, копію трудової книжки, копію диплому.
17.01.2019 Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Рішенням відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Зокрема, в Рішенні відповідач зазначив, що до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи в Миколаївській морехідній школі (з 22.11.1984 по 01.12.1984), у СП «Миколаїв-Таврія» Автосервіс ЗАЗ (з 16.04.1992 по 15.09.1992), в МП «Діаза» (з 16.09.1992 по 11.08.1993) та в ПП «Конрад» (з 18.11.1997 по 18.10.2005), оскільки трудова книжка позивача містить розбіжності та неточності.
Не погоджуючись з Рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
02.09.2019 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №487/2172/19 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними, скасування Рішення від 17.01.2019.
26.11.2019 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду рішення МОАС від 02.09.2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким Рішення від 17.01.2019 №6/2-з «Про відмову в призначенні пенсії за віком» скасовано, а Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
24.12.2019 Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №487/2172/19 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
28.12.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївської області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 та прийнято Рішення про відмову в призначення пенсії №701/03.19-р.
21.02.2020 державним виконавцем за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження №61342769.
13.03.2020 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило державного виконавця про повне фактичне виконання постанови ПААС від 26.11.2019, повторний розгляд заяви ОСОБА_1 та прийняття рішення про відмову у призначення йому пенсії від 28.12.2019.
30.03.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №61342769 про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Вирішуючи питання, чи було у цьому випадку повне фактичне виконання постанови ПААС від 27.11.2019 суд виходить з того, що у резолютивній частині рішення судом покладено на ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком.
Розгляд звернення про призначення пенсії - це є ухвалення одного із передбачених законодавством рішень по суті звернення.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Таким чином, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , ГУ ПФУ мав право прийняти рішення або про призначення пенсії або про відмову в її призначення. Обидва варіанти охоплюються поняттям «розгляд звернення».
Необхідно зазначити, що відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки, судом обрано саме такий спосіб відновлення прав, як зобов'язання повторного розгляду з урахуванням висновків суду, то суд визнав право ГУ ПФУ діяти у цьому випадку на власний розсуд, а тому виконання такого рішення суду, допускає варіативність, яка обмежується лише необхідністю врахувати висновки суду.
На переконання суду, ГУ ПФУ у цьому випадку рішення суду виконав у повному обсязі та врахував висновки суду, зазначені у мотивувальній частині.
Так, у постанові ПААС від 26.11.2019 зазначено, що відповідальність за ведення трудових книжок покладається на керівника підприємства, а також ГУ ПФУ у Миколаївській області не надало доказів, що ним направлялись запити до підприємств, установ, організація з метою перевірки відомостей зазначених у трудової книжки.
У Рішенні від 28.12.2019 ГУ ПФУ в Миколаївській області послався на запити Миколаївської морехідної школи від 08.11.2018, від 26.12.2018 та від 24.12.2019, а також до МП «Диаза» від 08.11.2018, від 26.12.2018, від 24.12.2019, на отримані відповіді з відділу інформації та використання документів ліквідованих установ Миколаївської міської ради.
Також, ГУ ПФУ у Миколаївській області враховано, що у ПП «Конрад» ОСОБА_1 працював на посаді директора та заробітну плату йому не нараховували. Під час повторного розгляду ГУ ПФУ в Миколаївській області погодився з правом ОСОБА_1 на включення у стаж, що дає право на призначення пенсії часу роботи на СП «Миколаїв-Таврія» Автосерівс ЗАЗ, що не визнавалось під час первинного розгляду.
Таким чином, ГУ ПФУ в Миколаївській області врахував висновку суду, зазначені у мотивувальній частині.
Рішення суду про зобов'язання повторного розгляду не зобов'язує відповідача прийняти якесь конкретне рішення, а навпаки надає відповідачу право прийняти рішення, яке саме він вважає правильним у цій ситуації. ГУ ПФУ в Миколаївській області таке рішення прийняв.
Питання правомірності цього рішення не може бути вирішено під час дослідження питання виконання судового рішення, на виконання якого воно було прийнято. У разі незгоди з цим рішенням ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити його в окремому позовному провадженні.
У будь-якому випадку суд погоджується з позицією, викладеною у поясненні третьої особи, про те, що на теперішній час ГУ ПФУ в Миколаївській області постанову ПААС від 29.11.2019 повністю виконано.
За таких обставин, державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження за ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстав для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, суд не вбачає.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 43315529) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 43315529) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В. В. Біоносенко