справа №1.380.2019.007101
13 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
представник позивача не прибув,
представник відповідача не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у Львівській області з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вх.№14652 від17.03.2020 просило суд про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 67327,35 грн.
Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості перед позивачем за платежем єдиний податок з фізичних осіб та пені, а також пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 67327,35 грн. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 23.01.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 20.02.2020 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
При цьому суд на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Вказане у позовній заяві місце реєстрації та повідомлене Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Львівській області відповідають одне одному /а.с.32/.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника ГУ ДПС у Львівській області, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду вважається повідомленим належним чином, оскіотки надіслана неодноразово на зазначену адресу у позовній заяві, яка співпадає з адресою повідомленою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Львівській області повернулася із відмітками про неможливість вручення із зазначенням причин.
Суд також, з врахуванням приписів ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України здійснював виклик відповідача у судове засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
З врахуванням приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за відсутністю сторін.
Суд з'ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -
Відповідно до відомостей Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з 15.02.2016, основний вид діяльності за КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. 29.03.2020 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем /а.с.71-72/.
Згідно з довідкою №3897/10/55.08-11 від 01.10.2019 Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що податковий борг по СГД ОСОБА_1 перед бюджетом станом на 30.09.2019 становить 67327,35 грн., а саме: єдиний податок з фізичних осіб - 36307,75 грн.; пеня - 178,85 грн.; пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД- 30840,75 грн.
Вказана заборгованість також підтверджується копіями зворотних боків облікових карток платника податків за відповідними платежами.
18.09.2017 позивачу скеровано податкову вимоги форми «Ф» №22165-17 на суму 2108,06 грн., однак таку відповідачем не погашено.
За наведених підстав та у зв'язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов'язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Статтею 16 ПК України визначено обов'язки платників податків, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України).
Згідно з приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, гідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).
Відповідно до п. 58.1, п. 58.3 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факти, перелічені у статті.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що вказана заборгованість у відповідача виникла у зв'язку з несплатою сум, визначених у самостійно податних податкових деклараціях з єдиного податку та пені, а також у зв'язку з несплатою суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства на загальну суму 67327,35 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено: податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал, 3 квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал, півріччя 2018 року; акт №600/13-01-13-07/ НОМЕР_1 від 06.03.2018 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо контракту від 01.10.2016 31/10/1; податкове повідомлення-рішення №0105301307 від 19.03.2018 на суму 31840,75 грн. (одержано відповідачем наручно, згідно з відміткою на такому); зворотні боки облікових карток платників податку за платежами: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (30840,75 грн.);єдиний податок з фізичних осіб (36307,75 грн. пеня - 178,85 грн.).
На виконання приписів Податкового кодексу України позивач надіслав на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 18.09.2017 №22165-17 на суму 2108,06 грн., однак таку ним не одержано з незалежних від позивача обставин /а.с.11, 60-61а/.
При цьому ні податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018, ні податкова вимога від 18.09.2017 відповідачем не оскаржувались.
Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ці суми набули статусу податкового боргу.
Суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.
Згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Відповідно до абз. 2 підпункту 65.10.8 пункту 65.10 ст. 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Згідно з абз. 2 п. 97.3 ст. 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відповідно до підпункту 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 67327,35 грн. в матеріалах справи відсутні.
Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг в сумі 67327 (шістдесят сім тисяч триста двадцять сім) грн. 35 коп.
3. Судові витрати з відповідача не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2020.
Суддя Кравців О.Р.