Іменем України
14 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1254/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,
До Луганського окружного адміністративного суду 24 березня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на його користь винагороду за участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за листопад 2015 року - 3066,67 грн; грудень 2015 року - 6600,00 грн, січень 2016 року - 4784,00 грн, загальна сума стягнення складає 14450,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до довідки від 01.10.2019 № А-714 в період з 20.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
Позивач зазначає, що на його запит щодо отриманих доходів з 07.11.2015 по 31.01.2016, Головним управлінням національної поліції в Луганської області видано довідку про доходи від 28.11.2019 № 970(111)22-2019 про грошові нарахування та їх виплату за період з 07.11.2015 по 31.01.2016, з якої стало відомо про не нарахування та не виплату позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016, що в свою чергу було передбачено та встановлено пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету». Враховуючи те, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, вказаною постановою КМУ від 04 червня 2014 року № 158 встановлювалась виплата винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000,00 гривень, у розрахунку на місяць, то позивач вважає, що йому за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 не виплачена винагорода в розмірі 14450,67 грн, а саме: за листопад 2015 року - 3066,67 грн; грудень 2015 року - 6600,00 грн, січень 2016 року - 4784,00 грн.
Ухвалою від 30 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 10-11).
Від Головного управління Національної поліції в Луганській області 09.04.2020 за вх. № 14320/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовних вимог не визнає з таких підстав (арк. спр. 15-27).
Відповідач, посилаючись на норми Закону України від 20.03.2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом», постанови КМУ від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», наказ МОУ від 02.02.2015 № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, зазначає, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у пункті 1 додатку № 1 постанови КМУ від 31.01.2015 № 24.
Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 5 розділу II Порядку та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом МОУ від 02.02.2015 № 49 (далі - Порядок № 49), встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, у разі одночасного дотримання таких умов: залученні до проведення антитерористичної операції (перша умова), перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу антитерористичної операції (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України) (друга умова), перебувають у районі проведення антитерористичної операції (третя умова).
Відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про виконання позивачем завдань керівництва штабу антитерористичної операції у спірний період. З метою витребування зазначених відомостей ВПЗ ГУНП в Луганській області здійснено відповідний запит, з відповіді на який вбачається, що інформація щодо виконання ОСОБА_1 завдань керівництва штабу антитерористичної операції в період з 07.11.2015 по 31.01.2016 відсутня, будь-які докази (документи) та обґрунтовані пояснення, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 31.01.2016 виконував завдання керівництва штабу антитерористичної операції, також відсутні.
На думку відповідача, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 встановлено виплату грошової винагороди.
Щодо посилання позивача, як на доказ безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції, на довідку ГУНП в Луганській області від 01.10.2019 № А-714, відповідач зазначив, що підставою для її видачі є: накази першого заступника керівника АТЦ при СБУ (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 30.04.2018 № 120 дек, які свідчать про прибуття та вибуття позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на думку відповідача, зазначені накази АТЦ при СБУ вказують лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції, а не про участь у заходах, зазначених у пункті 1 додатку № 1 до Постанови КМУ від 31.01.2015 № 24, за які передбачено виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Відповідач зауважує, що зазначеними вище наказами АТЦ при СБУ (по стройовій частині), які виступали підставою для видачі довідки від 01.10.2019 № А-714, позивача лише зараховано до списку сил і засобів проведення антитерористичної операції.
Відповідач зазначає, що ВПЗ ГУНП в Луганській області здійснено запит від 01.04.2020 № 244/111/28-2020 щодо надання інформації стосовно участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, з відповіді на який вбачається, що за даними книг служби нарядів за 2015-2016 роки слідчий ОСОБА_1 ніс службу в добових нарядах в складі слідчо- оперативної групи: 18.11.2015; 21.11.2015; 24.11.2015; 27.11.2015; 31.11.2015; 03.12.2015; 06.12.2015; 09.12.2015; 11.12.2015; 15.12.2015; 18.12.2015; 21.12.2015; 24.12.2015; 27.12.2015; 31.12.2015; 02.01.2016; 05.01.2016; 08.01.2016; 11.01.2016; 14.01.2016; 17.01.2016; 20.01.2016; 23.01.2016; 26.01.2016 та 29.01.2016.
На думку відповідача, участь у зазначених заходах свідчить про виконання позивачем своїх повноважень як поліцейським взагалі та виконання своїх функціональних обов'язків за займаною посадою в Національній поліції України (вони не відповідають визначенню антитерористичної операції, наданому у статті 1 Закону України від 20.03.2003 № 638-ІV), за виконання яких ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення поліцейського відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу МВС України від 06.04.2016 № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2 Наказу МВС України від 23.07.2014 № 719 зазначається, що винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ та у пункті 4 розділу І Порядку № 49 - виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. ГУНП в Луганській області вищезазначені накази стосовно ОСОБА_2 не виносились у спірний період.
На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Ухвалою від 14 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 70-71).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 07.11.2015 по 02.11.2018 проходив службу в Національній поліції України (арк. спр. 6-7, 29).
Відповідно до інформації, зазначеної в довідці про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 01.10.2019 № А-714, позивач дійсно в період з 20.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення (арк. спр. 3).
Зазначена інформація кореспондується з інформацією, зазначеною у витягах з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, 07.12.2015 № 341, від 30.04.2018 № 120дск (арк. спр. 52-62).
Згідно з інформацією, зазначеною у витязі з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, визначено вважати такими, що перебувають у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових завдань, працівників Міністерства внутрішніх справ, зокрема - позивача (арк. спр. 55-57).
Відповідно до інформації, зазначеній у витязі з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 30.04.2018 № 120-дск, визначено вважати такими, що вибули зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, в тому числі і позивача (арк. спр. 58-60).
Відповідно до інформації, зазначеній у довідці Попаснянського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 03.04.2020 № 10448/111/56-2020, позивач дійсно проходив службу в Національній поліції з 07.11.2015 по 02.11.2018, на підставі наданих ним рапортів під час служби надавались відпустки у таких періодах: у 2015 році з 20.11.2015 по 23.11.2015; у 2016 році: з 15.06.2016 по 01.07.2016, з 08.07.2016 по 23.07.2016, з 21.11.2016 по 10.12.2016; у 2017 році: з 15.05.2017 по 03.06.2017, з 28.08.2017 по 21.09.2017, з 05.11.2017 по 12.11.2017, з 13.11.2017 по 26.11.2017; у 2018 році: з 10.04.2018 по 29.04.2018. Відповідно до обліків сектору кадрового забезпечення у період з 07.11.2015 по 02.11.2018 на лікарняних не перебував (арк. спр. 41).
Згідно з інформацією, зазначеною у витязі з наказу ГУНП в Луганській області від 30.10.2018 № 524 о/с про звільнення позивача за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням), позивача звільнено зі служби в поліції, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 06 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки; винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період з 07.11.2015 по 31.01.2016 позивачу не сплачувалася (арк. спр. 31).
Відповідачем надані звернення ГУНП в Луганській області, у відповідях на які зазначено, що будь-яка інформація та докази, які б свідчили про те, що позивач виконував завдання керівництва штабу АТО, і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції у період з 07.11.2015 по 31.01.2016 - відсутні (арк. спр. 42-45, 51).
Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 13 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, чинної у спірний період) визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
З 03.02.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24), пунктом 1 якої встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24 винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 року за № 135/26580, затверджено Порядок виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49).
У пункті 4 розділу І Порядку № 49 визначено, що виплата винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) наказами вищих командирів (начальників, керівників).
За приписами пункту 3 розділу 2 Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
З 21.01.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» пункті 1 якої встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.
Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у пункті 1 додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 805/4523/16-а також дійшов висновку про те, що з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах.
При цьому безпосередня участь в АТО на території Донецької та Луганської областей має бути обов'язково підтверджена наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та довідкою, виданою безпосередньо органом, в якому особа проходила службу.
Отже, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з листом Попаснянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 03.04.2020 № 10452/111/56-2019 позивач відповідно до книг служби нарядів за 2015 - 2016 роки ніс службу в добових нарядах у складі слідчо-оперативної групи: 18.11.2015; 21.11.2015; 24.11.2015; 27.11.2015; 31.11.2015; 03.12.2015; 06.12.2015; 09.12.2015; 11.12.2015; 15.12.2015; 18.12.2015; 21.12.2015; 24.12.2015; 27.12.2015; 31.12.2015; 02.01.2016; 05.01.2016; 08.01.2016; 11.01.2016; 14.01.2016; 17.01.2016; 20.01.2016; 23.01.2016; 26.01.2016 та 29.01.2016 (арк. спр. 51).
Однак, докази на підтвердження фактичної участі позивача у проведенні антитерористичної операції, в матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що виконання позивачем службових обов'язків у містах, які відносяться до зони проведення АТО, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 805/4523/16-а від 02 липня 2019 року справа № 805/1189/16-а.
Як встановлено судом, безпосередня участь позивача з 20.08.2014 у проведенні антитерористичної операції території Луганської області підтверджена наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97.
Однак, суд бере до уваги те, що наданими відповідачем доказами підтверджується, що керівництвом ГУНП в Луганській області не видавались накази про залучення позивача до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо.
Відсутність відповідних наказів про залучення позивача до безпосередньої участі у виконанні заходів АТО у період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року унеможливлює вирішення питання про нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за визначений період.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження доводів позивача щодо виконання ним завдань, пов'язаних з участю в АТО, за період з 07.11.2015 по 31.01.2016, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов'язків в містах, які відносяться до зони проведення АТО, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю у проведенні АТО, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за спірний період.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 № 805/4523/16-а (номер рішення в ЄДРСР 79528278).
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місце знаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова