14 травня 2020 року справа № 340/1159/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання винити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені (далі - заробіток).
Водночас просив суд зобов'язати відповідача виплатити заробіток.
У позові зазначив, що при звільненні зі служби відповідач не виплатив компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (далі - компенсація).
Компенсацію сплачено на підставі рішення суду задовго після звільнення зі служби.
Стверджує, що військова частина зобов'язана сплатити і заробіток.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.30-37).
Військова частина зазначила, що компенсація не виплачена вчасно, оскільки на день звільнення не існувало судової практики з цього питання і всі очікували рішення Верховного Суду у зразковій справі.
Стверджує, що відсутня її вина у несвоєчасній виплаті коштів при звільненні.
Разом з тим, звертає увагу, що норми трудового законодавства не поширюють дію на правовідносини стосовно проходження військової служби.
Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.23-24).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 26 червня 2017 року наказом військової частини №131 позивача звільнено з військової служби (а.с.8).
Військова частина на день звільнення мала назву А0680 (а.с.30-37).
31 жовтня 2019 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким зобов'язав військову частину нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію (а.с.12-17).
Суд задовільнив позов у повному обсязі, визнавши протиправною бездіяльність відповідача.
20 лютого 2020 року банківська установа виконала платіжне доручення військової частини про перерахування коштів позивачу на виконання судового рішення (а.с.20).
Позов подано до суду 07 квітня 2020 року (а.с.21).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Щодо дотримання строку звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 просить стягнути заробіток у спорі, який пов'язаний з проходженням і звільненням з публічної служби.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачу виплатили компенсацію 20 лютого 2020 року (після звільнення зі служби).
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».
Отже у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.
Тому строк звернення до суду розпочав перебіг з 21 лютого 2020 року.
ОСОБА_1 подав позов до суду 07 квітня того ж року.
Таким чином позивач звернувся до суду за межами місячного строку.
Приписами пункту 1 постанови Уряду України від 11 березня 2020 року №211 (з урахуванням змін) встановлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на всій території України карантин з приводу поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19).
Граничний строк звернення до суду, який встановлено приписами частини 5 статті 122 КАС України, завершився 21 березня 2020 року (в період дії карантину).
02 квітня 2020 року набрали чинності зміни до КАС України.
Розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.»
Отже строк звернення до суду продовжено в силу прямих приписів КАС України.
Суть спору полягає у тому, що позивач просить стягнути з військової частини заробіток.
Спірні правовідносини регулюються приписами статей 116 і 117 КЗпП України.
Це стала і актуальна судова практика Верховного Суду, яка каже наступне.
Все, що не врегульовано законодавством про проходження військової служби, регулюється трудовим законодавством.
Так, приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Отже відповідач розрахувався з позивачем при звільненні не в повному обсязі.
Несвоєчасна виплата компенсації обумовлена бездіяльністю військової частини, що визнано Кіровоградським окружним адміністративним судом.
Її причини не впливають на вирішення позову про стягнення заробітку.
Строк затримки розрахунку при звільненні становить з 27 червня 2017 року по 20 лютого 2020 року.
Приписами частини 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже у разі несвоєчасної виплати працівникові нарахованих коштів (не існує спору щодо суми) працедавець, сплачуючи заборгованість, має виплатити і заробіток.
Приписами частини 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, якщо існує спір щодо суми заборгованості (у тому числі щодо її існування) і позов задоволено судом у повному обсязі, то працедавець має сплатити заробіток, а якщо позов задоволено частково, то питання про сплату заробітку вирішує суд.
Оскільки суд задовільнив позов ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію у повному обсязі, то у військової частини виник обов'язок виплатити заробіток за період з 27 червня 2017 року по 20 лютого 2020 року.
Сплачуючи компенсацію, військова частина не виконала згаданий обов'язок, чим допустила протиправну бездіяльність.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позов належить задовільнити.
У прохальній частині позовної заяви допущено описку, яка полягає у неправильному зазначені початку строку, з якою треба виплатити заробіток.
Описка обумовлена помилковою вказівкою на дату звільнення.
З цього питання ОСОБА_1 подав відповідну заяву (а.с.39).
Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже мова йде про кошти, які працедавець має виплатити працівнику за виконану роботу під час трудових відносин.
Такі кошти є джерелом існування людини, що і зобов'язало законодавця допустити до негайного виконання рішення суду стосовно їх стягнення.
Заробіток не відноситься до таких коштів.
За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов'язків і сплачується на користь працівника.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Обов'язок його сплати виникає після припинення трудових відносин.
Тому відсутні підстави допускати до негайного виконання рішення суду щодо зобов'язання виплатити заробіток за один місяць.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (27 червня 2017 року по 20 лютого 2020 року).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей