14 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1352/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря - Сириці І.О.
за участю представників:
позивача - Ришкова В.О.,
відповідача - Мохни С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом Олександрійської міської ради до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.04.2020 про накладення на Олександрійську міську раду штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №398/1947/19, виданого 12.03.2020 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Ухвалою судді від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб, розгляд справи призначено на 14.05.2020 (а.с.28-29).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з метою забезпечення виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/1947/19 та відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" 09 квітня 2020 року, тобто, протягом 10 робочих днів, на сайті Олександрійської міської ради в розділі "Новини" розміщено резолютивну частину зазначеного рішення суду, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту, роздруківка якого подавалася до органу виконавчої служби разом із заявою про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2020 за вих.№121/23-16. Також, зазначав, що причиною того, що розміщення на сайті Олександрійської міської ради в розділі "Новини" резолютивної частини рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/1947/19 під заголовком "Спростування" замість " ОСОБА_1 ", в тексті зазначено "ОСОБА 1", є технічною помилкою і ніяк не свідчить про невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду. При цьому вказує, що дана помилка була виправлена та усунута 23.04.2020 об 09 год 43 хв. Крім того, щодо наявності на скріншоті кнопки "редагувати", зазначав, що дійсно скріншот був зроблений з робочого комп'ютера адміністратора, однак, не погоджується з висновком державного виконавця про те, що наявність на скріншоті даної кнопки свідчить про його здійснення з попереднього перегляду сторінки неопублікованої статті з панелі адміністратора. Таким чином, на переконання позивача, Олександрійська міська рада виконала рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/1947/19, оскільки 09.04.2020 о 13 год 26 хв. за інтернет посиланням: olexrada.gov.ua/news/sprostuvannya.html, розмістила на сайті Олександрійської міської ради Кіровоградської області в розділі "Новини" резолютивну частину зазначеного рішення суду під заголовком "Спростування" і відповідно спростувала вказану інформацію.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.37-39), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що державним виконавцем на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" 26.03.2020 відкрито виконавче провадження №61652891 з примусового виконання виконавчого листа №398/1947/19 від 12.03.2020, виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області. Зазначав, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження представником боржника до відділу на електронну адресу 09.04.2020 направлено заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення. Проте, вказує, що здійснюючи перевірку виконання рішення державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, з причин викладених в оскаржуваній постанові. Також, посилався на те, що на момент винесення постанови про накладення штрафу резолютивна частина змісту тексту викладена некоректно, тобто не за змістом як визначено в резолютивній частині рішення суду, замість " ОСОБА_1 ", в тексті зазначено "ОСОБА_1"; наявність на скріншоті кнопки "редагувати", на думку відповідача, свідчить про те, що скріншот зроблено з попереднього перегляду сторінки неопублікованої статті з панелі адміністратора; відсутність у роздруківці боржника електронної адреси посилання публікації про спростування (у верхній адресній стрічці браузера).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі із підстав зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав зазначених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2019 по справі №398/1947/19 (провадження №2/398/1323/19) позов ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про захист честі, гідності та ділової репутації задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, розміщену на сайті Олександрійської міської ради Кіровоградської області за адресою: http://olexrada.gov.ua/news/hto-v-oleksandriyi-nezakonno-vykorystovuye-zemli-gromady.html 05 червня 2018 року наступного змісту: "Одним з порушників чинного законодавства, який веде свій бізнес на території Олександрії, але не сплачує податок на землю за ведення підприємницької діяльності, є І.Ділієв. У 2007 році п'ятеро членів цієї сім'ї у землевпорядній організації замовили технічну документацію права власності на земельні ділянки у садівничо-городньому товаристві "Івушка" для ведення садівництва. Така документація землевпорядною організацією була розроблена з порушенням п.4 ст.35 Земельного кодексу України, а саме землі загального користування: проходи, проїзди, які можуть передаватися у власність лише садівницькому товариству, - були розділені між Ділієвими. Відповідно до матеріалів технічної документації, земельні ділянки були передані у власність Ділієвим рішенням міської ради від 27 травня 2008 року №711 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам міста у садівничо-городніх товариствах". Фактично землевпорядна організація разом з Ділієвими ввели міську раду в оману, і землі загального користування садово-городнього товариства у незаконний спосіб були приватизовані. Крім того, І. Ділієвим самозахватом захоплена частина землі, яка веде до пляжу, та територія біля самої водойми орієнтовною площею 0,20 га. Це земельна ділянка колишнього вуглерозрізу "Байдаківський", віднесена до земель промисловості. Тобто, відповідно до законодавства, вона не може бути надана ні під які потреби, крім промисловості. Під час неодноразових обстежень контролюючими службами виявлено, що і земельні ділянки, виділені для ведення садівництва, і землі самозахвату використовуються І.Ділієвим для підприємницької діяльності з надання послуг громадського харчування, торгівлі, в тому числі, алкогольними напоями… … Тобто, фактично дана земельна ділянка незаконно використовується для розміщення інфраструктури зони відпочинку, а саме: волейбольна площадка, пронумеровані столи зі стільцями під парасольками, спортивні знаряддя, облаштований пляж з лодками та плаваючою платформою, мангали, майданчик-площадка для паркування автомобілів, барна вітрина. Стягується вхідна плата за відвідування пляжної зони, яка фактично є землями загального користування ОК СГТ "Івушка" і доступ до якої, відповідно до Земельного кодексу України, не може бути ніким обмежений. Тобто, грубо порушено цільове призначення земельних ділянок….. Ведучи бізнес, родина Ділієвих не сплачувала жодної копійки до міського бюджету за користування землею для ведення підприємницької діяльності, чим за три роки нанесла збитки територіальній громаді у розмірі 943 тис. грн. Крім того, у 2016 та 2017 роках офіційно він нібито не мав жодного найманого працівника, при цьому вів тіньовий бізнес. Під час обстеження підприємця робочою групою 11 травня 2018 року були виявлені порушення трудового законодавства: 3 наймані особи працювали без належного оформлення трудових відносин. Вже 14 травня три особи були офіційно працевлаштовані. Протягом 2016-2018 років, з метою збільшення надходжень до міського бюджету, контролюючими органами було здійснено ряд обстежень Зеленої садиби. В результаті маємо таку динаміку: за 2016 рік сплачено податків 4 тис.грн.; за 2017 рік - 18 тис.грн.; за перший квартал 2018 року - сплачено податків 7 тис.грн. та зареєстровано три найманих працівника.". Зобов'язано Олександрійську міську раду Кіровоградської області спростувати вказану інформацію, шляхом розміщення на сайті Олександрійської міської ради Кіровоградської області в розділі "Новини" резолютивної частини рішення суду по цій справі під заголовком "Спростування" протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили (а.с.60-64).
Рішення суду набрало законної сили - 11.02.2020.
На підставі даного рішення суду від 24.10.2019 по справі №398/1947/19, Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 12.03.2020 видано виконавчий лист (а.с.41-43).
26.03.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 'Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61652891 з примусового виконання виконавчого листа №398/1947/19 від 12.03.2020, виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області. Вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, у встановлений строк надати до відділу документи, які підтверджують факт виконання рішення (а.с.47-48).
Позивачем 09.04.2020, на виконання постанови головного державного виконавця від 26.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61652891, надіслано на електронну адресу відділу примусового виконання заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2019 по справі №398/1947/19 згідно з виконавчим документом (а.с.50-51).
В даній заяві позивачем зазначено, що 09 квітня 2020 року, тобто, протягом 10 робочих днів, на сайті Олександрійської міської ради в розділі "Новини" розміщено резолютивну частину рішення суду, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту, роздруківка якого додається (а.с.52-53).
Судом встановлено, що державним виконавцем, здійснюючи перевірку виконання рішення встановлено, що рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з чим відповідачем прийнято постанову від 16.04.2020 про накладення на Олександрійську міську раду штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду відповідно до виконавчого листа №398/1947/19, виданого 12.03.2020 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області (а.с.12-14).
Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом
Згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VІІІ сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 63 Закону №1404-VІІІ встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, зокрема, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Суд зазначає, що в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов'язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов'язаний відповідним рішенням, та підтверджені належним чином.
Судом встановлено, що державний виконавець, за результатами перевірки виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2019 по справі №398/1947/19, в оскаржуваній постанові дійшов висновку про те, що дане рішення суду боржником не виконано фактично в повному обсязі без поважних причин, з таких підстав:
1) резолютивна частина змісту тексту викладена некоректно, тобто не за змістом як визначено в резолютивній частині рішення суду, а саме, замість " ОСОБА_1 ", в тексті зазначено "ОСОБА_1";
2) наявність на скріншоті кнопки "редагувати", як свідчення про те, що скріншот зроблено з попереднього перегляду сторінки неопублікованої статті з панелі адміністратора;
3) відсутність у роздруківці боржника електронної адреси посилання публікації про спростування (у верхній адресній стрічці браузера).
Так, у судовому засіданні представник позивача стверджував, що на офіційному сайті Олександрійської міської ради в розділі "Новини" 09.04.2020 о 13:26 год. було розміщено резолютивну частину рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №398/1947/19 під заголовком "Спростування", що також підтверджується скріншотами зробленими 22.04.2020 та 23.04.2020 (а.с.17-22). Відповідач в свою чергу заперечувала та зазначала, що з наданого 09.04.2020 позивачем, на виконання рішення суду скріншоту, не можливо встановити електронної адреси посилання публікації про спростування, без прізвища, ім'я та по-батькові особи, відносно якої спростовувалася недостовірна інформація. До того ж, вказувала, що стягувач у виконавчому провадженні неодноразово звертався до відділу із заявами про те, що боржник по сьогоднішній день не виконав покладених на нього зобов'язань та не виконав рішення суду.
Суд констатує, що у вказаному спростуванні у відповідності до резолютивної частини рішення, не зазначено «Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію», а зазначено "« Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1". При цьому позивач вказував, що була допущена технічна помилка, яка була виправлена 23.04.2020, тобто вже після прийняття відповідачем оскаржуваної постанови
Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що у рішенні суду від 24.10.2019 не було визначено: коли необхідно розмістити таке спростування та який час і скільки така інформація буде розміщена на офіційному сайті, з таких підстав.
У резолютивній частині рішення суду від 24.10.2019 було зазначено: «Зобов'язати Олександрійську міську раду Кіровоградської області спростувати вказану інформацію, шляхом розміщення на сайті Олександрійської міської ради Кіровоградської області в розділі "Новини" резолютивної частини рішення суду по цій справі під заголовком "Спростування" протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили».
Отже, коли необхідно було розмістити «Спростування» встановлено судовим рішенням - протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Щодо часу, протягом якого така інформація повинна бути розміщена та знаходитися на сайті, суд вказує, що за відсутності в рішенні суду прямої вказівки на час (тривалість) розміщення спростування, таке розміщення має бути безтермінове (постійно).
До того ж, суд зауважує, що на час розгляду справи на офіційному сайті Олександрійської міської ради дотепер розміщена інформація від 05.06.2018 року 09:56 під заголовком «Хто в Олександрії незаконно використовує землі громади?» (http://olexrada.gov.ua/news/hto-v-oleksandriyi-nezakonno-vykorystovuye-zemli-gromady.html). Тоді як інформація під заголовком «Спростування» - відсутня.
Отже, на офіційному сайті Олександрійської міської ради продовжується поширюватися інформація, яка визнана судом недостовірною, тобто не відбулося досягнення мети ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів особи - позивача по справі №398/1947/19.
Таким чином, суд вважає посилання позивача на те, що рішення суду від 24.10.2019 у справі №398/1947/19 виконано у повному обсязі, необґрунтованими та погоджується з доводами відповідача, що позивач як боржник у виконавчому провадженні без поважних причин не виконав судове рішення, яким його зобов'язано вчинити певні дії - спростувати інформацію, шляхом розміщення на сайті Олександрійської міської ради Кіровоградської області в розділі "Новини" резолютивної частини рішення суду по цій справі під заголовком "Спростування" протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, ЄДРПОУ: 33423535) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, ЄДРПОУ 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина