14 травня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1269/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, (вул.Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області та скасувати наказ Головною управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21 жовтня 2019 р. №11-6248/14-19-СГ;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області на підставі поданої заяви від 23 жовтня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у встановленому законом порядку 23.09.2019р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 га на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.
Рішенням відповідача у формі наказу від 21.10.2019р. №11-6248/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» було відмовлено у задоволенні заяви зважаючи на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до земель водного фонду, а тому відповідач не наділений повноваженнями щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач зазначає, що під час звернення до відповідача із заявою ним виконано всі вимоги Земельного кодексу України та подано всі необхідні документи для прийняття позитивного рішення, але відповідач всупереч положенням статей 118, 123 Земельного кодексу України відмовив у задоволенні заяви з підстав, які не передбачені вказаними нормами Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевказані обставини позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.12).
Відповідач належними чином повідомлений про відкриття провадження у справі, правом подати відзив на позов не скористався, документів, які витребувані судом не надав (а.с.14).
Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач 23.09.2019 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 га на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області (а.с.5).
До заяви позивачем долучено графічні матеріали щодо бажаного місяця розташування земельної ділянки (а.с.16), копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.7,8).
Наказом відповідача від 21.10.2019р. №11-6248/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовлено у задоволенні заяви зважаючи на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до земель водного фонду, а тому відповідач не наділений повноваженнями щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою (а.с.6).
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 55 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.
Частиною третьою статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, зокрема.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно частин 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, саме відповідач, як територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, є особою уповноваженою здійснювати розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Частинами 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.
Отже, чинним законодавством України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Однак, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем відмову мотивовано тим, що земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, відноситься до земель водного фонду, тому відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником даної земельної ділянки.
Суд зазначає про протиправність вказаної відмови враховуючи наступне.
Порівняння відомостей графічних матеріалів щодо бажаного місяця розташування земельної ділянки на яку претендує позивач (а.с.17) з відомостями з Публічної кадастрової карти (а.с.20), вказує на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач знаходиться в межах земельного масиву з кадастровим номером 3522580900:02:000:2159.
Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти цільове призначення вказаної земельної ділянки - "для іншого сільськогосподарського призначення", що відповідає підрозділу 0.13 розділу 01 секції А «землі сільськогосподарського призначення» Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.
При цьому суд зазначає, що землі водного фонду, згідно вказаного Класифікатора віднесено до секції І розділ 10, а тому відмова відповідача з посилання на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до водного фонду, є протиправною оскільки спростовується відомостями з Публічної кадастрової карти.
Таким чином, вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головною управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21 жовтня 2019 р. №11-6248/14-19-СГ підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Частинами 3 та 4 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки надання позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є виключним правом відповідача. Тож зобов'язання відповідача прийняти те чи інше рішення, за результатами розгляду заяви позивача, буде втручанням суду в дискреційні повноваження органу державного управління, що є недопустимим.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2019р. - про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду наведених у мотивувальній частині рішення.
Згідно ч.1, 3 ст.139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області та скасувати наказ Головною управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21 жовтня 2019 р. №11-6248/14-19-СГ.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2019р. - про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник