12 травня 2020 року Справа № 160/4553/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,
24.04.2020 року АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. про стягнення виконавчого збору від 08.04.2020 у розмірі 17954 грн. 60 коп. у виконавчому провадженні № 61752144.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» вважає дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра щодо стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 17954 грн. 60 коп. неправомірними, а постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-ІХ встановлено заборону вчиняти виконавчі дії стосовно Акціонерного товариства «Українська залізниця», а тому, виходячи з п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», всі відкриті станом на 20.10.2019 року виконавчі провадження, в тому числі і ВП № 61752144, де боржником є АТ «Укрзалізниця», підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
05.05.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки виконавчий збір стягнуто цілком правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про стягнення виконавчого збору було винесено державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та вона не підлягає скасуванню. Вказав на те, що вчиняти виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів з підприємств, що входять до переліку, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» не заборонено. Відповідач також звернув увагу на те, що відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», до вказаного переліку включено дані щодо Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), а у виконавчому провадженні № 61752144 боржником є Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40081237), якого до зазначеного переліку не включено. Отже, на думку відповідача, державний виконавець не мав підстав не виносити постанову про відкриття виконавчого провадження, тому що жодний з пунктів ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» порушено не було, також не було підстав виносити постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не заборонено стягувати кошти з підприємств, що входять до переліку, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
07.05.2020 року від представника позивача надійшло клопотання, у якому просить розглядати справу у письмовому провадженні.
У судове засідання сторони не з'явились. Про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
12.05.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до вимог ст. ст.205, 243, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.
08.04.2020 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. відкрито виконавче провадження ВП № 61752144 по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5630/19 від 03.03.2020 року про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ПАТ «Дніпровський металургійний завод» 176892 грн. 63 коп. вартості нестачі вантажу та судовий зір 2653 грн. 39 коп., про що винесено відповідну постанову.
08.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 17954 грн.
Позивач вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, зв'язку з чим, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас, за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 20.10.2019 року набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ.
Відповідно до п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Підприємства АТ «Укрзалізниця» включено до вказаного Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є додатком до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Отже, суд зазначає, що Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 року №145-ІХ встановлено заборону вчиняти виконавчі дії стосовно Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Судом встановлено, що виконавчі дії, спрямовані на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5630/19 від 03.03.2020 року вчинені державним виконавцем у квітні 2020 року, зокрема, 08.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 17954 грн., тобто після набрання чинності 20.10.2019 року Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», яким прямо встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відносно боржника.
З урахуванням наведеної норми законодавства та зважаючи на те, що Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» набрав чинності до відкриття державним виконавцем виконавчого провадження відносно боржника АТ «Укрзалізниця» (08.04.2020 року), суд робить висновок про те, що відповідачем в порушення вимог пункту III Закону та п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» вчинено виконавчі дії направлені на примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5630/19 від 03.03.2020 року, зокрема, винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 08.04.2020 у розмірі 17954 грн. 60 коп. у виконавчому провадженні № 61752144. З огляду на викладене, така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Щодо посилань відповідача на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, то суд не бере їх до уваги, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
У силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень у ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх дій та правомірності рішення.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2102 грн., відповідно до платіжного доручення № 2706633 від 17.04.2020 року, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул.Січеславська Набережна, 17/4, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 34984540) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко У.Ю. про стягнення виконавчого збору від 08.04.2020 у розмірі 17954 грн. 60 коп. у виконавчому провадженні № 61752144.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 34984540) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237) судові витрати зі сплати судового збору у розмір 2102 (дві тисячі сто дві) грн., відповідно до платіжного доручення № 2706633 від 17.04.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський