14 травня 2020 р.Справа №160/5139/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2020 року ВП № 61746052, щодо примусового виконання виконавчого напису № 5242, виданого 30.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик Володимиром Вікторовичем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Одночасно з пред'явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення такого позову, в якій позивач просив суд:
зупинити стягнення, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. по виконавчому провадженню ВП № 61746052 з примусового виконання виконавчою напису № 5242, виданого 30.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. коштів, із боржника - ОСОБА_1 , у розмірі 14756,00 гривень на користь стягувана ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 41346335 ) та коштів у розмірі 1475,60 гривень та 300 гривень, як винагороду приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. по виконавчому провадженню ВП № 61746052.
Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити подальший ефективний захист прав позивача, адже за спірним виконавчим провадженням вже здійснюються дії щодо примусового утримання грошових коштів із заробітної плати. Позивач вважає, що на період розгляду справи існує потенційна вірогідність зняття всіх належних йому коштів у вигляді заробітної плати, продажу належного йому майна, що унеможливить поновлення прав як власника коштів та майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або, до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
На підставі наведеної норми, суд розглядає заяву без виклику учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу, що, у даному випадку, така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення», може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, суд не встановив, а позивач не надав докази на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Факт протиправності, зокрема, оскаржуваної постанови від 07 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження, яка є предметом оскарження даної адміністративної справи, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.
У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає, що заявником не доведено, що у разі незабезпечення позову - це істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Крім того, до заяви про забезпечення позову не надано доказів стягнення з позивача коштів за виконавчим написом № 5242 від 30.03.2020 року, оскільки із наданої довідки щодо історії по картковому рахунку вбачається тільки наявність арешту рахунку, однак доказів того, що арешт накладений в рамках виконавчого провадження суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
У зв'язку з скороченим терміном розгляду справи даної категорії та забезпечення позову шляхом, яким просить позивач, буде по суті вирішенням спору по суті.
За таких обставин, у суду відсутні обґрунтовані підстави та докази для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев