24 квітня 2020 року Справа № 160/1342/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякім іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у квітні 2018 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі Постанови КМУ №704, Постанови КМУ №103, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило позивачу нарахування і виплату пенсії з 1 січня 2018 року основний розмір якої зменшено з 76% до 70% від суми грошового забезпечення, за рахунок чого останній додатково щомісячно не видається певна частина пенсії, без її повернення та компенсації. Отже, позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру її пенсії з 76% до 70% від суми грошового забезпечення, є протиправними та такими, що порушують її права, як людини.
07.02.2020 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного посилається на те, що згідно з п. а ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, пенсія позивачу була призначена у розмірі 76 % від грошового забезпечення за 27 років вислуги. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 Закону №2262-ХІІ). Згідно Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Право на перерахунок пенсії не є конституційним правом, та твердження позивача щодо звуження існуючих пенсійних прав є безпідставними, оскільки призначений та отримуваний розмір пенсії позивача не було скасовано чи зменшено. Відповідач також просить звернути увагу суду на те, що рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18 з аналогічного питання, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових справ, на час розгляду цієї справи, набрало законної сили 16 жовтня 2019 року відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі. Таким чином, суд першої інстанції не може застосовувати у цій справі рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18 з аналогічного питання до 16.10.2019. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 04.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом" та доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
20.02.2020 року ОСОБА_1 до канцелярії суду подано адміністрований позов з його копією, засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом" та заява про звільнення від сплати судового збору. Означена заява вмотивована що позивач є інвалідом ІІ групи та захворювання пов'язане із проходженням служби в ОВС.
21.02.2020 року суддя Прудник С. В. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у строк до 24.03.2020 року.
У період з 03.03.2020 року по 04.03.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 05.03.2020 року по 19.03.2020 року суддя перебував на лікарняному.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2005 року є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ, майор міліції у відставці (запасі), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
До 31.12.2017 року позивач отримувала пенсію у розмірі 76 відсотків суми грошового забезпечення, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ за останньою займаною посадою перед звільненням зі служби в органах внутрішніх справ України.
Однак, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, але новий основний розмір її пенсії обчислено виходячи з 70 % суми грошового забезпечення замість 76 % , що привело до суттєвого зменшення пенсійних виплат.
У зв'язку із цим, 24.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням 27 років 09 місяців 21 день вислуги та інвалідності (76 % грошового утримання на момент призначення пенсії.
Разом з цим, листом від 21.01.2020 року за №9607/Ф-09 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що відповідно до пункту 3 Постанови № 103 з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Заковом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перераховуються за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про гро грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплата перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводиться з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. На виконання Постанови № 103 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. Для проведення позивачу перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 103 у розмірі 76% від грошового забезпечення правові підстави відсутні. Згідно з випискою з акту огляду МСЕК від 26.06.2005 серія ДНА-01 № 474242, за даними якої з 01.06.2005 позивачу було встановлено другу групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, до пенсії за вислугу років позивачу була встановлена надбавка на догляд, як особі з інвалідністю 2 групи. Відповідно до статті 21 Закону № 2262 пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); іншим особам з інвалідністю І групи -70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).Отже, перехід на пенсію по інвалідності є недоцільним.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону №2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
При цьому, відповідно до абзацу другого розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Водночас, суд зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Згідно із пунктами 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до п.3 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. №103 визначено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., N 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Згідно із ч.1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції станом на час призначення позивачу пенсії, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції станом на час призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вимог цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом №3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, та викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ, який набув чинності 01.04.2014, внесено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.
З огляду на вказане суд доходить висновку, що положення вказаної статті в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом від 08.07.2011 №3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VІІ.
Відповідно до положень ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, враховуючи вищевикладене суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки в даному випадку порядок призначення та перерахунку пенсії за своєю суттю є різними за змістом і механізмом їх здійснення.
Також суд зазначає, що суд, вирішуючи питання застосування Закону №2262-ХІІ у часі, враховує обставини того, що відповідно до положень ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій зміст та обсяг отриманих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд доходить висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має бути розрахований із зазначеного у довідці уповноваженого органу грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію. При цьому, розмір пенсії у відсотках не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 №175/1665/17, від 24.04.2018 №686/12623/17 та в ухвалі від 21.01.2019 року у справі №822/1755/18.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання дій ГУ ПФУ у Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 76 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 протиправними є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При цьому, суд зазначає, що оскільки право позивача на перерахунок пенсії виникло 01.01.2018 року, що не оспорюється відповідачем, то суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 року із врахуванням 76 % грошового забезпечення та виплатити донараховані суми пенсії у встановленому законодавством порядку.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність доводів, викладених позивачем в позовній заяві, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякім іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник