13 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5215/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії із 82% до 70% відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб», зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсію у розмірі 82% відповідного грошового забезпечення із 01 січня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, із листопада 1991 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 67 відсотків відповідного грошового забезпечення, із 01 січня 1996 року перерахована до 82 відсотків відповідного грошового забезпечення. Однак, ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача із 01 січня 2018 року, зменшивши її розмір до 70 % сум грошового забезпечення за відповідною посадою, керуючись при цьому статтею 13 Закону № 2262-XII зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII. На звернення ОСОБА_1 у лютому 2020 року пенсійний орган листом від 16 березня 2020 року відмовив у перерахунку пенсії до 82 процентів суми грошового забезпечення.
Позивач вважає таку відмову протиправною з огляду на те, що пенсія йому була призначена та підвищена до 82 % від грошового забезпечення при вислузі повних 29 років у пільговому обчисленні, а при перерахунку пенсії із 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103) відповідач протиправно застосував розмір 70% суми грошового забезпечення, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років із 82 на 70 процентів грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії на виконання Постанови № 103, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82 процентів суми грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням уже проведених виплат.
У відзиві на позов від 06 травня 2020 року відповідач його вимог не визнав. Вказав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а положення цієї статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при її перерахунку. Зауважив, що про перерахунок пенсії позивачу стало відомо у травні 2018 року (з моменту отримання ї перерахованого розміру), а тому, на переконання представника відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом із пропуском шестимісячного строку, установленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із наведеним відповідач вважає свої дії і рішення правомірними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (арк. спр. 36).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, з урахуванням періоду перебування головуючого судді у відпустці, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та із 28 листопада 1991 року отримує пенсію за вислугу років у подальшому відповідно до Закону № 2262-XII. Отже, пенсію за вислугу років йому було призначено із листопада 1991 року та відповідно до Закону № 2262-XII із 01 січня 2003 року пенсія виплачувалася позивачу у розмірі 82 проценти від суми грошового забезпечення, що визнано відповідачем, підтверджується копіями із пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема розрахунку на пенсію, виписки з наказу по особовому складу № 0842 від 16 серпня 1991 року, повідомленням про перерахунок пенсії, відомостями із автоматизованої системи розрахунку пенсій, протоколом про призначення пенсії (арк. спр. 18-23).
Як убачається із інформації, що міститься в автоматизованій системі розрахунку пенсій ОСОБА_1 пенсія у розмірі 82 проценти грошового забезпечення виплачувалася до здійснення її перерахунку із 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення. Окрім того, на підставі вказаної інформації судом установлено, що відповідно до Постанови № 103, розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою становить 9 720 грн (в т.ч.: посадовий оклад - 5 070 грн, оклад за військове (спеціальне) звання - 1 410 грн, надбавка за вислугу років (50%) 3 240 грн) (арк. спр. 24-26).
ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача із 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, та основний розмір перерахованої пенсії позивача із 01 січня 2018 року складає 6 804 грн, що підтверджується даними автоматизованої системи розрахунку пенсій (арк. спр. 26).
ОСОБА_1 28 лютого 2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 82 проценти від грошового забезпечення із 01 січня 2018 року. Однак, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16 березня 2020 року повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії, з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII, а тому у такому перерахунку відмовило (арк. спр. 13-16).
Позивач, не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, № 77, ст. 2374).
Як убачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено із 28 листопада 1991 року та, відповідно до вимог Закону № 2262-XII, із 01 січня 2003 року пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу у розмірі 82 проценти від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. Позивачу проведено із 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, здійснюючи перерахунок та визначення нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом із тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Щодо строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, суд виходить із наступного.
За результатами судового розгляду даного спору установлено протиправність дій (рішень) пенсійного органу, що спричинило неотримання особою виплат пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час.
На переконання суду, строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку із непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
За таких обставин, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу із 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку із 01 січня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, на виконання Постанови № 103, у розмірі 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 із 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку із 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", у розмірі 82 (вісімдесят два) проценти відповідних сум грошового забезпечення, починаючи із 01 січня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 13 травня 2020 року.