про відмову у зупиненні провадження
13 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4605/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату вказаної щомісячної грошової допомоги в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, з 17 липня 2018 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (арк. спр. 10).
Позивач 06 квітня 2020 року направив до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а. Вказує, що правова позиція щодо можливості застосування до спорів пов'язаних з соціальним забезпеченням громадян положень статті 122 КАС України, яка буде сформована Великою Палатою Верховного Суду за наслідками розгляду адміністративної справи №510/1286/16-а матиме значення для правильного вирішення і даної справи (арк. спр. 17-18).
Від відповідача 22 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно із яким останній заперечив проти заявлених вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки, право встановлювати розміри виплати відповідно до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” надано Кабінету Міністрів України із 01 січня 2015 року на підставі Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28 грудня 2014 року № 79-V-III, норми якого неконституційними не визнавались, однак відсутні нормативно-правові акти, що регулюють порядок нарахування та виплату оскаржуваних позивачем виплат (арк. спр. 19).
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України є правом, а не обов'язком суду, при цьому, зупинення провадження можливе лише у разі перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в іншій справі у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу, що предметом спору, який розглядається, є визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання провести з 17 липня 2018 року нарахування та виплату вказаної щомісячної грошової допомоги.
У свою чергу, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу”, з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.
Відтак, у зазначених справах різний об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Враховуючи вищезазначене, на думку суду, підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 166, 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович