13 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2644/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смокович В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії за період із 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов'язання здійснити нарахування і виплату пенсії у сумі 32 442 грн 96 коп. за період із 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року із урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, де й отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01 березня 2018 року йому було перераховано пенсію за вислугу років згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Так, позивачу із 01 січня 2018 року пенсія виплачувалася у розмірі 50 відсотків підвищення пенсії, з 01 січня 2019 року - 75 відсотків підвищення пенсії, із 01 січня 2020 року - 100 відсотків підвищення пенсії.
Позивач вважає, що, вчиняючи протиправні дії щодо безпідставної виплати пенсії в заниженому розмірі, відповідач порушив вимоги частини третьої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Також звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року після перегляду судом апеляційної інстанції, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що відповідач зобов'язаний виплачувати перераховану пенсію з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 0300-0802-7/5898 від 13 березня 2020 року (арк. спр. 22-26) позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що згідно із частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних, категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв Постанову №103, якою зобов'язано перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне, забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом, на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року. На виконання Постанови №103 Головне управління ПФУ у Волинській області перерахувало пенсію позивача з 01 січня 2018 року та проводило її виплату у встановленому порядку.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, а відтак, відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року №804, яка набрала чинності 04 вересня 2019 року, встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, a тому вимога позивача про стягнення коштів за період по 31 грудня 2019 року включно є неправомірною.
З огляду на вказане відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін (арк. спр. 16).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року вказану справу визнано типовою та провадження у ній зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії (арк. спр. 19-20).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року провадження у справі № 140/2644/20 поновлено, оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження - відпали.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що після звільнення з військової служби ОСОБА_1 із 07 серпня 2009 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Як отримувач пенсії він перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області (арк. спр. 27-34).
З 01 січня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (арк. спр. 35).
Так, після перерахунку відповідно до Постанови №103 пенсія позивачу виплачувалася з 01 січня 2018 у розмірі 50 відсотків підвищення пенсії, яке становило 1 802 грн 39 коп. грн, а з 01 січня 2019 року - 75 відсотків підвищення пенсії, яке становило 2 703 грн 59 коп.
ОСОБА_1 28 січня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинської області із заявою про перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 відсотків суми її підвищення (арк. спр. 12).
ГУ ПФУ у Волинській області у лютому 2020 року листом № 194-183/3-02/8-0300/20 повідомило позивача, що розмір його пенсії перерахований відповідно до встановлених норм чинного законодавства, а діючим законодавством не передбачено проводити виплату пенсії із виключенням поетапності (арк. спр. 13-14).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії в розмірі 100 відсотків суми підвищення протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, усі призначені за цим Законом Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З наведеного слідує, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії звільненим із служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
З метою реалізації положень частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Відповідно до пункту 1 вказаної постанови ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 2 цієї постанови виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», а саме пункт 5 викладено в такій редакції: «5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.».
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що починаючи з 01 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року (арк. спр. 11).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Частиною другою статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Враховуючи, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність з 05 березня 2019 року, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови із 05 березня 2019 року є безпідставною.
Суд зазначає, що дана справа відповідає ознакам типової, наведеним в рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, а саме:
- позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб»;
- відповідачами є суб'єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
Згідно із пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №160/3586/19.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, суд при розгляді даної справи застосовує висновки сформовані Верховним Судом у справі №160/3586/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
Водночас, суд враховує доводи відповідача, що 14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (набрала чинності 04 вересня 2019 року), відповідно до пункту 1 якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 набрала чинності 04 вересня 2019 року, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно).
Враховуючи зазначене, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу до 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, із 04 вересня 2019 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із 04 вересня 2019 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії визначеної станом 01 березня 2018 року належить відмовити.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.
Крім того, стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії визначеною сумою (32 442 грн 96 коп.), суд вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання на підставі судового рішення відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу передбачає здійснення перерахунку пенсійним органом і виплату однією сумою із врахуванням періоду такого перерахунку, а тому встановлення судовим рішенням конкретних сум не потребується.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 по 03 вересня 2019 року (включно) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.І. Смокович