Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2020 р. Справа№242/6822/19
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Георгієвська, 30а, ЄДРПОУ 37841728) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання протиправною відмови, що викладена в листі №1402.57-194/1402.57.1-19 від 16.08.2019 року у вклеюванні фотокартки або у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, зобов'язання вклеїти фотокартку або оформити та видати паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Ухвалою Селидовського міського суду Донецької області від 02 грудня 2019 року матеріали адміністративної справи №242/6822/19 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України, шляхом зазначення реєстраційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, визначення кола учасників справи.
10 лютого 2020 року на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позивач надав уточнену позовну заяву, не підписану позивачем. Таким чином, позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви в повному обсязі не виконав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року уточнений адміністративний позов повернуто, надано додатковий строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали від 27 січня 2020 року позивачем усунуто недоліки в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, щоу зв'язку із досягненням 25-річного віку звернулась до Селидівськогоміського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Одночасно позивачем було повідомлено про те, що не бажає отримувати паспорт нового зразку за своїми релігійними переконаннями. Листом від 16.08.2019 №1402.57-194/1402.57.1-19позивачу було відмовлено у вклеюванні фотокартки при досягненні відповідного віку та в наданні паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка 1994 року. Відмову, викладену у вищезазначеному листі, вважає протиправною, просить задовольнити вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що 15.08.2019 року позивач звернулась із заявою довільної форми щодо вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року або його обміну, у зв'язку з досягненням 25-річного віку, тобто з порушенням місячного строку звернення. Будь-яких документів, передбачених порядком обміну або здійснення процедури вклеювання фотокартки до паспорта заявником не було надано. Крім того, заява позивача не містить будь-яких відомостей про відмову заявника від обробки персональних даних. Вказаний термін позивач пропустив, тому відмова у вклеюванні до паспорту фотокартки є законною. У спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, визначених законодавством.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, має паспорт громадянина України у формі паспорта-книжечки серії НОМЕР_2 , виданий Селидівським МВ ГУДМС України в Донецькій області 05 листопада 2016 року, РНОКПП НОМЕР_1 . (а.с. 12-13)
13 серпня 2019 року позивач звернулась до Селидівського МВ ГУДМС України в Донецькій областіпро обмін паспорта зразка 1994 року на такий же або про здійснення процедури вклеювання у паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 фотокартки у зв'язку із досягненням 25-річного віку. Одночасно повідомлено про те, що позивач вчасно не вклеїла фото по досягненні 25-річного віку, від оформлення паспорта нового зразка відмовилась за релігійними переконаннями.(а.с. 14)
Відповідач листом від 16.08.2019№1402.57-194/1402.57.1-19 надав відповідь позивачу про те, що з 01 січня 2016 року оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Зазначив, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливі лише за умови подання заявником оригіналів документів, передбачених розділом 3 Тимчасового порядку, в тому числі заява встановленого зразка та рішення суду. Додатково зазначив, що згідно Наказу МВС України №456 від 06.06.2019 року для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцяти денного строку подає паспорт, дві фотокартки та відповідне рішення суду. (а.с. 15-16)
Позивач вважає цю відмову протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначаються Законом № 5492-VI.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (далі - постанова КМУ № 302).
Згідно з п. 3 постанови КМУ № 302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (тобто у формі паспортної книжечки), оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Чинною станом на дату виникнення спірних правовідносин була постанова Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 “Про затвердження положень про паспорт громадянина України” (далі-постанова № 2503-ХІІ).
Згідно з п. 3, 8 постанови № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєне таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ № 302 (пп. 6 п.6), обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Отже, за діючим законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
Позивач має паспорт у формі паспортної книжечки, при цьому з вимогою вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 25-річного віку звернувся лише 13.08.2019 року, тобто з порушенням місячного строку, визначеного у постанові № 2503-XII.
Відповідно до п. 17 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справУкраїни; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
Як встановлено судом, позивач не дотрималась вимог діючого законодавства та не надала відповідні документи для вклеювання фотокартки у паспорт.
Таким чином, в задоволенні вимог позивача про визнання протиправною відмови у вклеюванні фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечкита зобов'язання вклеїти фотокартку в паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ слід відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмовиу видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язання оформити та видати паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що позивачці відмовлено у здійсненні процедури вклеювання фотографії на підставі чинного законодавства, а саме п. 6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302»).
П.6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302») обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому законодавством не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток.
Суд звертає увагу, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта або вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи паспорта зразка 1994 року - заяви про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому особою віку.
Аналогічна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом в постановах від 21.11.2018 у справі №821/1974/17, від 26.06.2019 у справі №0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі №2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі №520/11053/18.
Судом встановлено, що позивач не зверталась до відповідача із заявою встановленого зразка про вклеювання фотокартки при досягненні 25 років.
Крім того, позивачем не було зазначено у заяві про ненадання згоди на обробку персональних даних з використанням Єдиного державного демографічного реєстру.
Оскільки позивачем не було дотримано процедуру обміну паспорту та не надано документів згідно переліку, то, суд вважає, що відповідач не порушив права позивача на здійснення вклеювання фотокартки та обміну паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 244, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Георгієвська, 30а, ЄДРПОУ 37841728) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 12 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова