м. Вінниця
14 травня 2020 р. Справа № 120/1566/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відповіді протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савчук Микола Васильович з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відповіді протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представником позивача зазначено, що 10.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, оскільки позивачу призначено пенсію за віком з 03.05.2011 року.
Ухвалою від 14.04.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
05.05.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 уже призначена пенсія на підставі статті 26 та з урахуванням статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому предмет спору відсутній.
Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
10.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 637-710/В-02/8-0200/20 від 13.02.2020 року позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки з 03.05.2011 року йому уже призначено пенсію за віком.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі види пенсій, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судом встановлено, що 10 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.
10.05.2011 року ДП "Вінницький авіаційний завод" направлено подання про представлення ОСОБА_1 до призначення пенсії за віком.
Із розпорядження на перерахунок пенсії з 01.05.2017 року та з 01.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 первинно призначено пенсію за віком з 03.05.2011 року.
Отже, позивачу призначено пенсію за віком з 03.05.2011 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується заявою про призначення/перерахунок пенсії, поданням ДП "Вінницький авіаційний завод" до призначення пенсії за віком, протоколом призначення пенсії, розпорядженням на перерахунок пенсії з 01.05.2017 року, розпорядженням на перерахунок пенсії з 01.10.2017 року.
Предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є відповідь у формі листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №637-710/В-02/8-0200/20 від 13.02.2020 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Дослідивши підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком, викладені в листі №637-710/В-02/8-0200/20 від 13.02.2020 року, а також зміст відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість, адже чинним законодавством не передбачено можливості призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка її уже отримує.
В ході розгляду справи не встановлено порушених прав та інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою "Право на ефективний засіб юридичного захисту" вказує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, 19, 46 Конституції України, 9, 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Свентух Віталій Михайлович