Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 травня 2020 р. Справа№200/827/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний код облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17, код ЄДРПОУ 21708016), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірини Володимирівни (місцезнаходження: 01024, м.Київ, бульвар Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), третя особа публічне акціонерне товариство “ФІДОБАНК” (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірини Володимирівни щодо не включення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства “ФІДОБАНК”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 Ірину ОСОБА_4 включити позивача до переліку вкладників переліку вкладників публічного акціонерного товариства “ФІДОБАНК”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства “ФІДОБАНК”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства “ФІДОБАНК” до категорії неплатоспроможних» виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ “ФІДОБАНК” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 19 липня 2016 №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ “ФІДОБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку, Фонд з 22 липня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного танку. Термін ліквідації продовжено з 20.07.2016 по 19.07.2020 року. Звернулась з заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав того, що вона відсутня в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. На вказану заяву отримала відповідь від 18.08.2016 в якій повідомлено про те, що рішення з цього питання повинен приймати уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 20.05.2016 року звернулась до останньої з відповідними заявами, але її не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Вважає протиправними рішення відповідачів, оскільки вони суперечать Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19 березня 2020 року о 12:00 год.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року продовжено підготовче засіданні на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 16 квітня 2020 року о 13:00 год.
Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 10:45 год. 14 травня 2020 року.
Від відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для набуття статусу «вкладника банку» та претендувати на відшкодування коштів, потрібно бути вкладником банку та мати розміщені кошти на рахунку, відкритому на ім'я такої особи - вкладника станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника і не породжують прав та обов'язків для банку. Тобто, станом на момент введення тимчасової адміністрації у банку на рахунку позивача мали перебувати (бути застрахованими) кошти в спірній сумі (відступлені кошти), які вимагає позивач відшкодувати. З дня призначення уповноваженої особи, остання має здійснити звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади фізичних осіб і нараховані за ними відсотки. Тобто уповноважена особа не має право відображати в балансі банку операції із зарахування/перерахування коштів, які не були виконані банком до запровадження у ньому тимчасової адміністрації в силу ч.5 ст.36 Закону. Вважають, що позивачем не надано доказів набуття статусу вкладника банку на спірну суму. Самі по собі договори відступлення права вимоги не підтверджують факт набуття статусу «вкладника банку» позивачем, а є лише підставою для звернення до банку із майновими вимогами, як кредитор банку. У зв'язку з чим позивачем подано заяви про визнання його кредитором банку, а не вкладником.
В установлений судом строк відповідачем - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Іриною Володимирівною - відзиву на адміністративний позов позивача подано не було.
Сторони до суду не з'явились, про час, місце, дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 , виданим Покровським МВ ГУДМС України в Донецькій області 12 жовтня 2016 року.
16 вересня 2016 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зроблено відповідний запис №383 про реєстрацію 16 вересня 2016 року шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_8 (далі первісний Кредитор) та ОСОБА_5 (далі Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги про наступне: Новий Кредитор стає кредитором Боржника за договором про розміщення банківського депозиту №340069-980/2015 від 14 грудня 2015 року між Первісним Кредитором та ПАТ “ФІДОБАНК” (далі Боржник) на суму 5001 грн. по депозитному рахунку № НОМЕР_4 . До Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного виконання зобов'язань Боржника, викладених в Угоді, а Боржник зобов'язується перед Новим Кредитором належно виконувати зобов'язання Боржника, що викладені в Угоді.
20.05.2016 року між ОСОБА_8 (далі первісний Кредитор) та ОСОБА_5 (далі Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги про наступне: Новий Кредитор стає кредитором Боржника за договором про розміщення банківського депозиту №340072-980/2015 від 14 грудня 2015 року між Первісним Кредитором та ПАТ “ФІДОБАНК” (далі Боржник) на суму 5001 грн. по депозитному рахунку № НОМЕР_5 . До Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного виконання зобов'язань Боржника, викладених в Угоді, а Боржник зобов'язується перед Новим Кредитором належно виконувати зобов'язання Боржника, що викладені в Угоді.
20.05.2016 року між ОСОБА_2 (далі первісний Кредитор) та ОСОБА_5 (далі Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги про наступне: Новий Кредитор стає кредитором Боржника за договором про розміщення банківського депозиту №396731-840/2016 від 11 березня 2016 року між Первісним Кредитором та ПАТ “ФІДОБАНК” (далі Боржник) на суму 6200 доларів США на депозитному рахунку № НОМЕР_6 . До Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного виконання зобов'язань Боржника, викладених в Угоді, а Боржник зобов'язується перед Новим Кредитором належно виконувати зобов'язання Боржника, що викладені в Угоді.
20.05.2016 року до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ “ФІДОБАНК” Доценко Юлією Сергіївною подано три заяви про задоволення вимог кредитора про визнання її кредитором ПУАТ “ФІДОБАНК” щодо залишків коштів на її поточних/вкладних/рахунках кредиторської заборгованості та за іншими видами заборгованості у сумі всіх належних їй коштів. Крім того, ОСОБА_5 у зазначених заявах просить визнати її кредитором ПУАТ “ФІДОБАНК” за заборгованістю, що виникла на підставі договорів відступлення права вимоги.
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 серпня 2016 року №37-036-35164/16 позивачу повідомлено, що відповідно до частини першої статті 27 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Крім того, відповідно до «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду формує та надає до Фонду перелік раунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Перелік складається з інформації, що введена в базу даних банку про вкладників відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку. Інші переліки з додатковою інформацією формуються уповноваженою особою відповідно до прийнятих нею рішень. Роз'яснено право позивача на звернення до уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПУАТ “ФІДОБАНК” в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
18 липня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №142-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПУАТ “ФІДОБАНК”.
19.07.2016 року виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок ліквідації ПУАТ “ФІДОБАНК” та делегування повноважень ліквідатору банку. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ “ФІДОБАНК” Коваленку Олександру Володимировичу строком на два роки з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно.
02.07.2018 року виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про продовження строку здійснення ліквідації ПУАТ “ФІДОБАНК” та делегування повноважень ліквідатору банку. Продовжено повноваження ліквідатора уповноваженою особою ПУАТ “ФІДОБАНК” Коваленку Олександру Володимировичу строком на два роки з 20.07.2018 по 19.07.2020 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.10.2019 №2732 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПУАТ “ФІДОБАНК” та відкликано всі повноваження ліквідатора, делеговані Коваленку Олександру Володимировичу. З 28.10.2019 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делегувати всі повноваження ліквідатора ПУАТ “ФІДОБАНК” Білій Ірині Володимирівні.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
За ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З огляду на викладені вище положення, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI).
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку
Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку або договору банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2016 року укладено три договори відступлення права вимоги між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Тобто ОСОБА_8 та ОСОБА_2 своє право вимоги до банку за договором банківського рахунку передали позивачу відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 20.05.2016 року.
Суд наголошує на тому, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою. Втім укладення такого договору не може замінити собою основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у даному випадку - між Банком і вкладниками ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Тобто на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.05.2016 року позивач не набуває статусу вкладника банку ПУАТ "ФІДОБАНК" на тих же умовах, що й ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Маючи документально підтверджені грошові вимоги до Банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивач стає кредитором Банку. Разом з тим, кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги від 20.05.2016 року, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення (відшкодування коштів за вкладами).
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не отримав права вкладника за вищезазначеними договорами відступлення права вимоги.
Аналогічну позицію висловив також і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 29 березня 2017 року по справі № 826/19889/15.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 5 передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019). Даний строк продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя О.О. Аканов