13 травня 2020 року Справа №160/377/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту та накладення штрафу у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до павлоградської міської ради, в якій просила суд відмінити рішення Павлоградської міської ради № 1469-45/VII від 21.12.2018 року та зобов'язати Павлоградську міську раду надати дозвіл на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 1212400000:02:026:0072.
За результатами розгляду означеної позовної заяви, 03.04.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2018 року № 1469-45/VII. Зобов'язано Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1212400000:02:026:0072 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградської міської ради документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 960,50 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Павлоградська міська рада Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою, яку постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року в адміністративній справі № 160/377/19 залишено без змін.
30.08.2019 позивачу видано два виконавчих листа.
04.05.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про визнання бездіяльності протиправною, встановлення судового контролю шляхом подання звіту та накладення штрафу.
Так, у поданій заяві позивач просила суд:
1. Визнати противоправною бездіяльність Павлоградської міської ради стосовно не прийняття рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 . Павлоград вулиця миру 101/3 кадастровий номер 1212400000:02:026:0072 на виконання рішення суду по справі 160/377/19.
2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду по справі 160/377/19 та зобов'язати Павлоградську міську раду надати звіт про виконання рішення суду по справі 160/377/19.
3. Накласти на Павлоградського міського голову ОСОБА_2 штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Означена заява вмотивована тим, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 набрало законної сили 01.08.2019, касаційне провадження на момент подачі означеної заяви не відкривалось. 28.11.2019 позивачем до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області подано виконавчий лист по справі №160/377/19 для примусового виконання в частині зобов'язання Павлоградської міської ради повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1212400000:02:026:0072 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Тож, 28.11.2019 відкрито виконавче провадження №60712208 з примусового виконання означеного виконавчого листа. Разом з цим, від Павлоградської міської ради на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшов лист від 12.12.2019 №584, в якому боржник повідомив про те, що 29.10.2019 року на засідання 57 сесії Павлоградської міської ради було винесено зазначене питання, а саме підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (п. 1.3 - відносно ФОП ОСОБА_1 ), який розглянули депутати міської ради. За результатами розгляду даний проект рішення не набрав достатньої кількості голосів, що підтверджується витягом з протоколу №57 сесії Павлоградської міської ради VII скликання. У зв'язку із чим, Павлоградська міська рада просила закінчити виконавче провадження, так як на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду заява ФОП ОСОБА_1 була розглянута на черговій сесії міської ради 29.10.2019 року за місяць до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду №60712208. В підсумування означеної зави позивач зазначила, що під час виконання судового рішення орган місцевого самоврядування повинен був надати або не надати дозвіл на складання технічної документації, або надати вмотивовану відповідь щодо складання технічної документації, а надав лише витяг з протоколу, чим допустив бездіяльність.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року заяву в частині визнання противоправною бездіяльності Павлоградської міської ради стосовно не прийняття рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 . Павлоград вулиця миру 101/3 кадастровий номер 1212400000:02:026:0072 на виконання рішення суду по справі 160/377/19 повернуто заявнику.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, суд виходить з наступного.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Правові норми, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Аналіз наведених положень КАС України свідчить про те, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постановах від 31.10.2019 у справі №820/1560/17, від 07.11.2019 у справі №361/11754/13-а, колегії суддів дійшли висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанцій можуть лише під час прийняття рішення у справі.
Враховуючи наявність можливості зміни окремих правових позицій та роль висновків Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики, суд при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю враховував останні актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовано це питання.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Суд вважає, що дана норма також свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю прописаних у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контролю за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході виконання в порядку статті 287 КАС України.
Враховуючи наведене суд вважає, що вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення.
До того ж, ухвалюючи рішення від 03.04.2019 року, Дніпропетровський окружний адміністративний суд по справі №160/377/19 не вважав за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням цього рішення.
Суд звертає увагу позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 можливі зокрема в порядку, передбаченому ст.ст. 287 та 382 КАС України, однак на даний момент суд вже позбавлений можливості вживати заходів судового контролю, передбачених ст. 382 КАС України.
Отже, в задоволені заяви в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі 160/377/19 та зобов'язання Павлоградської міської ради надати звіт про виконання рішення суду по справі 160/377/19 слід відмовити.
Також, суд зазначає, що заява в частині накладення на Павлоградського міського голову ОСОБА_2 штрафу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб теж не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема, територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Отже, статус керівника колегіального органу розкривається лише через наявність організаційно - розпорядчих функцій щодо діяльності такого органу. Сам керівник не здатен своєю діяльністю чи адміністративною правотворчістю взаємно замінити рішення та дії колегіального органу, хоча він і представляє його (в тому числі, шляхом підписання відповідних прийнятих рішень), бо ж власне підставою для визнання за органом ознаки «колегіального» є спільний (як правило більшістю голосів) порядок прийняття рішень (правових актів управління) та вирішення підвідомчих питань і спорів.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для накладення штрафу на голову Павлоградської міської ради Вершину А.О., який не може бути підданий штрафу за неприйняття депутатами Павлоградської міської ради рішення щодо задоволення заяви позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 287, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту та накладення штрафу у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник