проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"14" травня 2020 р. Справа № 922/457/20
Суддя Пуль О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт+» (вх.№1343Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2020 у справі №922/457/20 (повний текст рішення складено 21.04.2021 суддею Хотенцем П.В. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом фізичної особи-підприємця Іванова Даніїла Миколайовича, м.Суми,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+", м.Харків,
про стягнення 43644,62 грн,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2020 у справі №922/457/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ +" на користь фізичної особи-підприємця Іванова Даніїла Миколайовича заборгованість за непоставлений товар у сумі 41700,20 грн, штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 972,21 грн, інфляційних збитків у сумі 412,00 грн, відсотків за користування грошовими коштами у сумі 560,21 грн та 2102,00 грн судового збору.
Відповідач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2020, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В обґрунтування клопотання заявник просить урахувати обставини складного фінансового становища підприємства відповідача, з метою забезпечення права апелянта на конституційний захист, просить відстрочити апелянту сплату судового збору до винесення постанови у справі.
Доказів незадовільного майнового стану ТОВ «Магніт+» заявник не надав.
Посилання апелянта на зазначені обставини як на підставу для задоволення клопотання про відстрочення його від сплати судового збору суд вважає необґрунтованими, оскільки перелік, наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, і щодо підстав відстрочення, є вичерпним.
Під час розгляду клопотання заявника апеляційної скарги суд також ураховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26). Суд також ураховує, що право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Підсумовуючи усе вищенаведене, у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з викладених скаржником мотивів слід відмовити.
Суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду від 14.04.2020 судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 2102,00х150%=3153,00 грн.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги заявнику необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт+» залишити без руху.
Встановити заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.А. Пуль