проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" травня 2020 р. Справа № 905/1302/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
без виклику сторін в порядку спрощеного провадження,
розглянувши апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область,
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 (суддя Шилова О.М.), постановлену в приміщенні Господарського суду Донецької області в м. Харкові,
у справі 905/1302/19
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Краматорськ, Донецька область,
про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» припинити дії щодо відключення від енергопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область,
у справі №905/1302/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Краматорськ, Донецька область,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 3893697,33грн боргу за активну електричну енергію, 695502,39грн пені, 65497,16 грн 3% річних, 190657,15грн інфляційних втрат,
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19 повернуто позовну заяву Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у справі №905/1302/19, і додані до неї документи (а. 1-3 матеріалів оскарження).
Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статті 49, 180 ГПК України мотивована тим, що позов третьої особи безпосередньо не спрямований на предмет спору між позивачем та відповідачем, будь-який зв'язок між вимогами третьої особи і вимогами позивача відсутній: ППО ТОВ «СРЗ» не заявляє самостійних вимог в межах спірних правовідносин у справі №905/1302/19, не переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. У зв'язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовної заяви Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» з первісним позовом у справі №905/1302/19 не є доцільним, що виключає їх об'єднання в одне провадження. Крім того, суд зазначив, що третьою особою не дотриманий строк подання позову, оскільки він поданий після закриття підготовчого провадження у справі №905/1302/19, а не у строк для подання відзиву.
Первинна профспілкова організація ТОВ «СРЗ» із ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та 14.02.2020 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд в порушення положень норм матеріального та процесуального права фактично ухилився від здійснення правосуддя.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19; встановлено сторонам п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання їх копій скаржнику (а.с.63-65).
З повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що копії ухвали отримані учасниками спору 31.03.2020 (а.67-69 матеріалів оскарження).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.04.2020 у цій справі встановлено здійснити перегляд ухвали Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи (а.70-72 матеріалів оскарження).
Копії цієї ухвали отримані скаржником, позивачем та відповідачем 14.04.2020, 15.04.2020 та 14.04.2020, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.74-76 матеріалів оскарження).
Станом на 14.05.2020 сторони у справі, позивач та відповідач, не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до пунктів 8, 10 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи викладене та зважаючи на сплив тривалого часу з моменту відкриття провадження у цій справі, відсутність будь-яких клопотань учасників справи щодо судового розгляду та про намір учасників взяти участь в судовому засіданні, а також зважаючи на те, що судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у матеріалах оскарження документами.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
16.07.2019 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії від 01.10.2007 №20046000 у сумі 4845354,03грн, з яких: борг за активну електричну енергію у сумі 3893697,33грн, пеня у сумі 695502,39грн, 3% річних у сумі 65497,16грн, інфляційні втрати у сумі 190657,15грн (а.8-11 матеріалів оскарження).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.09.2019 у справі №905/1302/19, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1302/19; викликано сторін у підготовче засідання, призначене на 01.10.2019 о 12год 00хв; запропоновано відповідачу протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 26.09.2019, надати суду відповідно до статті 165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази на підтвердження своєї позиції у справі ( а. 6-7 матеріалів оскарження).
17.10.2019 ТОВ «СРЗ» звернулось до місцевого господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про зобов'язання припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання ТОВ «СРЗ», як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоду довкіллю (а. 15-22 матеріалів оскарження).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2019, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у цій справі, зустрічну позовну заяву ТОВ «СРЗ» до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про зобов'язання припинити зловживання правом на відключення ТОВ «СРЗ» від постачання повернуто позивачу за зустрічним позовом (а. 23-25, 30-35 матеріалів оскарження).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2019 цій справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2019 ( а. 26-27 матеріалів оскарження).
03.02.2020 Первинна профспілкова організація ТОВ «СРЗ» звернулась до Господарського суду Донецької області із позовом до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про припинення дій щодо відключення від енергопостачання ТОВ «СРЗ», які порушують права Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» (а. 39-42 матеріалів оскарження).
Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Зі змісту вказаної норми права вбачається, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу, яка розглядається в загальному позовному провадженні, до закінчення підготовчого провадження.
Отже, право третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, вступити у справу не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил, установлених процесуальним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2019 цій справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2019.
Первинна профспілкова організація ТОВ «СРЗ» як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулася до Господарського суду Донецької області із позовом до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» про припинення дій щодо відключення від енергопостачання ТОВ «СРЗ», які порушують права Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» (а. 39-42 матеріалів оскарження), 03.02.2020, тобто поза межами строку, встановленого вимогами частини 1 статті 49 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно із частиною статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Доказів звернення ППО ТОВ «СРЗ» в порядку статті 119 ГПК України з клопотанням про поновлення строку на подання позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору матеріали справи не містять, та на відповідні обставини не посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Отже, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову.
Відповідно до частин 2,3 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Предметом позову як вимоги про захист порушеного права чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні, яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» до ТОВ «СРЗ» є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 01.10.2007 №20046000, тобто спір виник із зобов'язальних правовідносин - виконання господарських зобов'язань і не стосується прав та обов'язків Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ».
Тоді як предметом позову Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» є припинення дій щодо відключення ТОВ «СРЗ» від енергопостачання, при цьому підставами позову є те, що ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» намагається припинити електропостачання виробничих та офісних приміщень ТОВ «СРЗ», а також субспоживачів, що живляться через інженерні мережі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод».
З наведеного вбачається, що позов ППО ТОВ «СРЗ» не стосується предмету спору, який виник між ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ТОВ «СРЗ», а зі змісту позову ППО ТОВ «СРЗ» не вбачається, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину, який виник між ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ТОВ «СРЗ».
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що поданий ППО ТОВ «СРЗ» позов не спрямований на предмет спору між позивачем і відповідачем, будь-який зв'язок між вимогами третьої особи та вимогами позивача взагалі відсутній, Первинна профспілкова організація ТОВ «СРЗ» не заявляє самостійних вимог в межах спірних правовідносин сторін у справі №905/1302/19, не переслідує мету вирішення спору не на користь позивача, а на свою користь.
За таких обставин, місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримані норми процесуального права, а отже доводи Первинної профспілкової організації ТОВ «СРЗ» щодо ухилення суду від здійснення правосуддя є безпідставними.
Крім того, скаржник не обґрунтував яку саме норму матеріального чи процесуального права порушив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а лише вдався до цитування положень ГПК України, Конституції України та рішень Європейського суду з прав людини.
Як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Первинна профспілкова організація ТОВ «СРЗ» не позбавлена права звернутися до місцевого господарського суду з позовом в окремому позовному провадженні.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Господарський суд Донецької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для її скасування відсутні.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» не підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.02.2020 у справі №905/1302/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза