проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"12" травня 2020 р. Справа № 922/3868/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Чернота Л.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участі представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків, (вх. №805 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 (суддя Смірнова О.В., повний текст ухвали складено 24.02.2020) у справі № 922/3868/19,
за позовом Фізичної особи-підприємця Міхна Анатолія Миколайовича, м. Синельникове,
до Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків,
про стягнення 80596,00 грн, -
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2020 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 922/3868/19. Призначено судову товарознавчу експертизу у справі № 922/3868/19. На вирішення товарознавчої експертизи поставити наступне питання: Яка ринкова вартість, на дату проведення оцінки, майна, переданого на зберігання за договором № 121115 від 08 червня 2016 року, а саме: Гриль роликовий (без скла) 7 роликів, марки HDG 007; Поверхня для смаження марки EG 833; Гриль контактний 2 постовий ребристий марки PG 882В; Гриль контактний 1 постовий ребристий марки PG 881А; Гриль роликовий (зі склом) 5 роликів марки HDG 005 G; Гриль контактний 1 постовий ребристий марки PG 881А; Піч для піци марки ЕРО 91 А; М'ясорубка марки НМ-12; Гриль роликовий марки HDG 005 G (зі склом); Гриль роликовий (зі склом) 7 роликів марки HDG 007 G; Блендер молочний марки MS-02; Шприц ковбасний вертикальний марки SFV-7. Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (адреса: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а). Витрати, пов'язані із проведенням товарознавчої експертизи, покладено на позивача. Попереджено експертів, які проводитимуть експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Матеріали справи ухвалено направити до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса для проведення судової експертизи. Провадження у справі 922/3868/19 зупинено на час проведення експертизи.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що у даному випадку, позивачем здійснено розрахунок вартості збитків, виходячи із вартості обладнання, станом на час його передання відповідачу на зберігання, що не ґрунтується на положеннях частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 623 цього Кодексу, тому, для правильного вирішення даного спору треба встановити вартість переданого позивачем відповідачу обладнання, станом на день ухвалення рішення.
Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недотримання процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 у справі № 922/3868/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на те, що під час розгляду справи в підготовчому засіданні представник позивача наполягав на розгляді справи по суті; чинним Господарським процесуальним Кодексом не передбачена можливість процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 у справі № 922/3868/19. Призначено справу до розгляду на "16" квітня 2020 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 у зв'язку з відпусткою судді Білецької А.М. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 клопотання відповідача, Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків, про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на "12" травня 2020 року об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
06.05.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення - заперечення на апеляційну скаргу від позивача (вх. № 4256), в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану судову ухвалу - без змін.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Чернота Л.Ф.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 08.05.2020 на адресу суду від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343, якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", згідно з якими подовжено дію карантину на всій території України до 22.05.2020, а також з метою запобігання розповсюдженню вірусного захворювання, здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.
Згідно з п.11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Проте, судова колегія звертає увагу, що зміни до ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги вказаним законом не вносилися. Поряд з цим, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що явка учасників справи обов'язковою не визнавалася.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Матеріали справи свідчать, що відповідач обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії направлені на організацію представництва інтересів юридичної особи у суді. Колегія суддів вважає, що судом було вчинено всі необхідні дії направлені на реалізацію відповідачем права щодо участі в судовому засіданні, однак, відповідач таким правом не скористався.
Крім того, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантину, які передбачають, у тому числі, можливість здійснення судового розгляду справ без участі сторін, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи, відкладення розгляду справи за клопотанням апелянта, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, дотримуючись визначеного ст.273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами і вважає, що клопотання апелянта про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.
Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2016 між Фізичною особою-підприємцем Міхна Анатолієм Миколайовичем, м. Синельникове, та Фізичною особою-підприємцем Матвієнко Артемом Петровичем, м. Харків, було укладено договір відповідального зберігання № 121115, згідно з п. 1.3 якого поклажодавець передає майно зберігачу відповідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.
Позивач зазначив, що загальна вартість переданого майна за актами приймання-передачі майна на відповідальне зберігання складає 80 596,00 грн.
Призначаючи судову товарознавчу експертизу у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку, позивачем здійснено розрахунок вартості збитків, виходячи із вартості обладнання, станом на час його передання відповідачу на зберігання, що не ґрунтується на положеннях частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 623 цього Кодексу, тому, для правильного вирішення даного спору треба встановити вартість переданого позивачем відповідачу обладнання, станом на день ухвалення рішення.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції про призначення судової товарознавчої експертизи слід погодитися з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За приписами ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.
Таким чином, судова експертиза призначається лише з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному конкретному випадку для з'ясування вказаних вище обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд першої інстанції прийняв до уваги постанову Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №912/3933/16, в якій касаційна інстанція зазначила, що частиною третьою статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Щодо доводів апелянта про те, що чинним Господарським процесуальним Кодексом не передбачена можливість процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а саме, суд вирішує питання про призначення експертизи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження.
Приймаючи до уваги, що на стадії підготовчого провадження судом не вирішено питання про призначення експертизи, не досягнуто мети підготовчого провадження та не вчинено всіх необхідних дій щодо вирішення завдань підготовчого провадження, а нормами Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість призначення експертизи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, справедливого та неупередженого вирішення даного спору, дотримання прав сторін на судовий захист, господарський суд правомірно дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 у справі № 922/3868/19 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Матвієнка Артема Петровича, м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 у справі № 922/3868/19 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2020 у справі № 922/3868/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.05.2020.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя А.М. Білецька
Суддя Л.Ф. Чернота