ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 травня 2020 року Справа № 906/20/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Дяденчук А.І.
відповідача 3: Корецький І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. постановлену суддею Кудряшовою Ю.В., повний текст складено 18.03.2020 р. у справі № 906/20/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо"
до 1) Державного підприємства "Сетам"
2) Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича
3) Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про визнання електронних торгів, протоколу їх проведення, акту про проведенні електронні торги та свідоцтва недійсними
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" 16.03.2020 р. до господарського суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просить заборонити Акціонерному товариству "Альфа-Банк" та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб нежитлової будівлі магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
В обґрунтування вимог даної заяви позивач зазначив, що існує обґрунтоване припущення, що переможцем електронних торгів - АТ "Альфа-Банк» зазначене нерухоме майно може бути відчужене, передане іншій особі.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" у задоволенні заяви (вх.№02-44/352/20 від 16.03.2020) про забезпечення позову у справі №906/20/20. Відмовляючи у задоволенні заяви суд виходив з того, що до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, про які повідомляє заявник, та які були би достатніми для вжиття судом заходів для забезпечення позову.
Не погоджуючись із відмовою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2020р. по справі №906/20/20 та прийняти нове рішення яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «ТЕМПО» задовільнити та заборонити Акціонерному товариству «Альфа - Банк» та іншим особам здійснювати будь - які дії щодо відчуження в будь - який спосіб нежитлової будівлі (магазин «Будинок взуття» з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська, 87, в т.ч укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним. Апелянт стверджує, що у разі прийняття судового рішення про визнання недійсними електронних торгів за позовом ТОВ «Торговий центр «ТЕМПО», у сторін договору купівлі - продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. Враховуючи той факт, що результати електронних торгів оскаржуються в суді, на думку апелянта існує обгрунтоване припущення того, що переможець електронних торгів - АТ «Альфа - Банк» може продати чи іншим чином відчужити в користь третіх осіб нежитлову будівлю (магазин «Будинок взуття» з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська, 87. У разі відчуження АТ «Альфа - Банк» вищезгаданої нежитлової будівлі ТОВ «Торговий центр «ТЕМПО» не зможе захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження, що потягне за собою необхідність звернення до суду з іншими позовами.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20, справу призначено до розгляду.
22.04.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Торговий центр "Темпо".
04.05.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд відмовити ТОВ «Торговий центр «Темпо» у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області у справі №906/20/20 від 18.03.2020 р. про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, а зазначену ухвалу залишити без змін.
06.05.2020 р. на електронну адресу апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на заходи, вжиті згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, у зв'язку з чим продовжити строк розгляду справи №906/20/20 на строк не менше, ніж строк карантину.
Колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку розгляду справи №906/20/20 на строк не менший, ніж строк карантину та відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідно до норми ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи та правова позиція скаржника викладена у апеляційній скарзі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СOVID-19)", розділу Х "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19).
Однак, змінивши процесуальні строки, передбачені ГПК України у вищевказаному Законі, законодавець не зазначив у переліку статей, на які поширюється Закон, статтю 273 ГПК України, якою встановлено строк розгляду апеляційної скарги. Таким чином, строк розгляду апеляційної скарги не продовжено і становить відповідно на рішення господарського суду шістдесят днів, на ухвалу господарського суду - тридцять днів від дня відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи, що строк розгляду цієї апеляційної скарги закінчується 13 травня 2020 року, колегія суддів відхиляє подане клопотання і вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представник Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича та представник Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надали пояснення на обґрунтування власної правової позиції вважають, що ухвала господарського суду Житомирської області прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просять залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Державного підприємства "Сетам" у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомив. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" у задоволенні заяви (вх.№02-44/352/20 від 16.03.2020) про забезпечення позову у справі №906/20/20. Відмовляючи у задоволенні заяви суд виходив з того, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звертатися до суду.
2.Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про визнання недійсними електронних торгів з реалізації лота реєстраційний № 381070, а саме нежитлової будівлі (магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., розташованої за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87, оформлених протоколом № 445263 проведення електронних торгів від 15.11.2019, та акту про реалізацію предмета іпотеки від 28.11.2019, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Ковальським Максимом Романовичем. Також позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 05.12.2019 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, серія та номер 12205.
З позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ "Торговий центр "ТЕМПО" просив накласти арешт на нежитлову будівлю (магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87 та заборонити АТ "Альфа-Банк" здійснювати будь - які дії щодо відчуження в будь-який спосіб нежитлової будівлі (магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" (вх. №02-44/13/20 від 08.01.2020) про забезпечення позову у праві №906/20/20 задоволено частково; заборонено Акціонерному товариству "Альфа - Банк" та іншим особам здійснювати будь-які дії з нежитловою будівлею (магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
В подальшому постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.01.2020 в справі №906/20/20 - задоволено; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10 січня 2020 року в справі №906/20/20 скасовано; відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" (вх. №02-44/13/20 від 8 січня 2020 року) про забезпечення позову в справі №906/20/20; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. за розгляд апеляційної скарги.
16.03.2020 до господарського суду Житомирської області повторно надійшла заява ТОВ "Торговий центр "Темпо" (вх. №02-44/352/20 від 16.03.2020) про забезпечення позову, відповідно з якою позивач просить заборонити Акціонерному товариству "Альфа-Банк" та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб нежитлової будівлі магазин "Будинок взуття" з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 87, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
В обґрунтування вимог даної заяви позивач зазначив, що на його думку існує обґрунтоване припущення, що переможцем електронних торгів - АТ "Альфа-Банк" визначене нерухоме майно може бути відчужене, передане іншій особі.
Отже, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" у задоволенні заяви (вх. №02-44/352/20 від 16.03.2020) про забезпечення позову у справі №906/20/20.
3. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до норм ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі. Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 10 цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частини 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Метою вжиття заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та усунення ризиків невиконання такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими або іншими наслідками вчинення дій іншою стороною.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України щодо змагальності та пропорційності у судовому процесі, обов'язку доказування і подання доказів, апеляційний суд оцінює також обгрунтованість доводів протилежної сторони щодо відсутності підстав та необхідності у вжитті заходів забезпечення позову.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Досліджуючи матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно того, що оскільки переможцем електронних торгів є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", то існує загроза того, що банк може продати чи іншим чином відчужити в користь третіх осіб нежитлову будівлю (магазин «Будинок взуття» з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська, 87.
Однак, самі лише припущення заявника, не підтверджені жодними конкретними посиланнями на фактичні обставини, стосовно того, що подальші можливі дії Акціонерного товариства "Альфа-Банк" будуть спрямовані на відчуження в користь третіх осіб нежитлової будівлі (магазин «Будинок взуття» з базою) загальною площею 9061,40 м.кв., що розташована за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська, 87, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Крім того, апеляційним судом враховується правовий висновок, наданий у постанові від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 об'єднаної палати касаційного господарського суду, в якому зауважується, що у разі звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі її задоволення не вимагатиме примусового виконання, а відтак у такому випадку не має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів призведе до утруднення або неможливості виконання рішення. У випадку вжиття заходів для забезпечення немайнового позову суду необхідно досліджувати таку підставу для вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обгрунтоване припущення, що наслідком невжиття заходів забезпечення позову буде неможливість ефективно захистити або поновити порушене право або охоронюваний законом інтерес.
У контексті сформульованої правової позиції колегія суддів бере до уваги, що у справі, яка розглядається, позивач є боржником за виконавчим провадженням №59273186 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №903/614/17-2 від 01.02.2019 року. У випадку задоволення заявленого позивачем позову про визнання недійсними електронних торгів з реалізації лота реєстраційний №381070, оформлених протоколом №445263 проведення електронних торгів від 15.11.2019, та акту про реалізацію предмета іпотеки від 28.11.2019 і свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, рішення суду не вплине на правовий статус позивача як боржника за виконавчим провадженням, оскільки здійснення виконавчих дій на виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили, буде продовжено, що зумовлено обов'язковістю виконання судового рішення у відповідності з приписами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.18 ГПК України.
Враховуючи необхідність збалансування інтересів сторін при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову, апеляційний суд згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, використовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, потенційна можливість у майбутньому задоволення судом вимог Позивача про визнання електронних торгів, протоколу їх проведення, акту про проведені електронні торги та свідоцтва недійсними, не виключає необхідності на час розгляду питання про заходи забезпечення позову об'єктивного врахування інтересів іншої сторони з точки зору доцільності, обгрунтованості та пропорційності втручання у право іншої особи на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів, на підставі яких апеляційний суд міг би прийти до висновку, що невжиття таких заходів призведе до неможливості ефективно захистити або поновити порушене право або охоронюваний законом інтерес.
Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено у відповідності до вимог статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Саме лише посилання в заяві на гіпотетичну можливість втрати ефективності судового захисту без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Надаючи власну оцінку встановленим обставинам, апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладений у постанові від 19.12.2019 року у справі №903/705/19.
5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Темпо" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20 - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Житомирської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 18.03.2020 р. у справі №906/20/20 повернути господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "14" травня 2020 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.