Справа № 183/2504/20
№ 1-кс/183/729/20
12 травня 2020 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. ПервоуральськСвєрдловської області, Російської Федерації, громадянин України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, холостого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
та слідчого ОСОБА_3 ,
встановив :
10 травня 2020 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходився на території автостоянки, розташованої за адресою: вул. Тургенєва,10 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень останньому, а саме: грошовими коштами, які могли знаходитись у охоронця зазначеної автостоянки ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 10 травня 2020 р. приблизно о 16 год. 05 хв. продовжуючи знаходитися на території автостоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, із застосуванням дерев'яної палиці з металевою вставкою на кінці наніс ОСОБА_7 удари по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку та внутрішньо-мозкової гематоми, перелому основи черепа, множинні забійні рани голови.
Після чого, ОСОБА_4 дістав із кишені останнього грошові кошти у сумі 2100 гривень, та утримуючи викрадене, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
Обґрунтованість підозри у інкримінованому, ОСОБА_4 кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчій вказав, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявний ризик передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що, підозра йому зрозуміла, винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнає, був п'яний. Не заперечує в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою, так як за вчинене необхідно відповідати.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що слідчим не доведено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, просить врахувати, що ОСОБА_4 має сім'ю, неповнолітніх дітей, має місце проживання, тобто має місці соціальні зв'язки, тому є всі підстави для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 вказала, що ОСОБА_4 є її чоловіком вже 9 років, у них є четверо спільних дітей, разом проживають АДРЕСА_2 , мають дохід, отримують гроші на утримання дітей, також ОСОБА_4 підробляв і утримував їх сім'ю. Однак шлюб свій вони не реєстрували а батьком дітей записаний не ОСОБА_9 .
Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного, захисників у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
10 травня 2020 р. о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11 травня 2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, строком від 8 до 15 років із конфіскацією майна, та маючи можливість вільного пересування, враховуючи перелічені обставини, може переховувався від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_4 не має законного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з корисливих мотивів, мешкає за вищевказаною адресою без реєстрації. Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , маючи можливість вільного пересування, продовжить вчиняти інші злочини, тобто продовжить свою злочинну діяльність.
Враховуючи вищевикладене, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, та перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 матиме реальну можливість переховуватися від правоохоронних органів.
Доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, суд приймає до уваги, проте з огляду на вказані вище обставини кримінального провадження такі доводи самі по собі не можуть бути самодостатньою підставою для застосування менш суворого запобіжного заходу, та не можуть запобігти встановленим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та належним чином врахувати необхідність захисту соціальних цінностей суспільства.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_4 , буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризику ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Суд не зазначає розміру можливої застави, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства.
Суд враховує, що відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 11 травня 2020 р., він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розміру застави в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, суд,
постановив :
застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою до 09 липня 2020 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу домашнього арешту - відмовити.
Початок строку дії ухвали рахувати з 10 травня 2020 року.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4)
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1