іменем України
Справа №2-72/08
Провадження №6/377/3/20
12 травня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Прядко Н.М., за відсутності учасників справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників заінтересованих осіб: Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
28 лютого 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-72/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 січня 2008 року у справі № 2-664/2007, № 2-72/2008 на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його доходу щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2007 року і до повноліття дитини. На підставі вказаного судового рішення заявнику був виданий виконавчий лист, що через органи державної виконавчої служби був направлений за місцем роботи боржника, який на той час працював на ДСП «Чорнобильська АЕС». В подальшому, після звільнення з ДСП «Чорнобильська АЕС» він виїхав на роботу до м. Києва, не повідомивши про це органи державної виконавчої служби, та з того періоду часу заявник не отримує ніякої матеріальної допомоги на утримання їх спільної дитини. Звернувшись до Славутицького міського відділу державної виконавчої служби з-приводу стягнення з боржника аліментів, заявнику було повідомлено, що виконавчий лист був втрачений, на підтвердження чого видано довідку № 4309 від 31.07.2019 року про відсутність у них в провадженні виконавчого листа № 2-72 від 16.01.2008 року, в зв'язку з чим заявник змушена була звернутися до суду з даною заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
06 березня 2020 року до канцелярії суду від боржника ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву про видачу дублікату виконавчого листа, в якому він просив відмовити у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа. Відзив обґрунтований тим, що згідно з п. п. 17.4 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа суд, після з'ясування питання про те, чи не закінчився строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, також обов'язково повинен з'ясувати питання щодо наявності підстав для видачі дубліката. При цьому, саме на ОСОБА_1 покладається обов'язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Довідка Славутицького міського відділу державної виконавчої служби № 4309 від 31.07.2019 року, на яку заявник посилається, не містить інформації про те, що оригінал виконавчого листа втрачено, а лише зазначено, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні не перебуває виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини доходів боржника на користь ОСОБА_5 .. Також, заявник не надала доказів про те, чи зверталась вона до ДСП «Чорнобильська АЕС» з-приводу з'ясування питання про повернення/неповернення виконавчого листа державному виконавцю. Крім того, заявником не надано доказів про те, чи зверталась вона до Славутицького міського відділу державної виконавчої служби з-приводу стану виконавчого провадження та пошуку виконавчого документа в архіві. За відсутності зазначених доказів неможливо встановити наявність або відсутність факту втрати виконавчого документа. Фактично відсутній виключний випадок для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки відсутній факт втрати виконавчого листа. Боржник самостійно і належним чином виконує рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 січня 2008 року та перераховує на користь заявника аліменти шляхом сплати поштовим переказом на її ім'я кошти.
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу - Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
28 квітня 2020 року на адресу суду від боржника ОСОБА_2 надійшли додаткові заперечення до відзиву на заяву про видачу дублікату виконавчого листа, які обґрунтовані тим, що лист головного державного виконавця Солом'янського РВ ДВС Марків Я.Є. № 65308 від 25.03.2020 року не є офіційним документом і таким, який би можливо було б вважати письмовим доказом. Так, згідно вимог ч. 3 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Також, в п. п. 11 п. 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво, відповідно до ст. 131-2 Конституції України, з 01.01.2017 року здійснюється виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018 року; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 року. Представництво органів державної влади в судах здійснюється з 01.01.2020 року виключно адвокатами. Крім того, лист № 65308 від 25.03.2020 року не є доказом у справі, не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст. ст. 76-79 ЦПК України, оскільки з його змісту не підтверджується того факту, що оригінал виконавчого листа Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-664/2007, № 2-72/2008 загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. До листа не додано доказу про закінчення виконавчого провадження і доказів про направлення виконавчого документа саме за місцем проживання боржника, нібито вказаного у виконавчому документів, як і не додано доказів знищення реєстру вихідної кореспонденції. Не додано і названої в листі номенклатури ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, з якої б мало б підтверджуватися, що строк в один рік встановлений для збереження такої документації. Недостовірним є повідомлення в листі про те, що адресу проживання боржника було визначено саме такою, як вказано у виконавчому документі. Так, за змістом рішення Славутицького міського суду Київської області від 16.01.2008 року у справі № 2-664/2007, № 2-72/2008 підтверджується, що адреса боржника не зазначалась судом. Крім того, нумерація виконавчого листа містить два номери: № 2-664/2007, № 2-72/2008, а в листі зазначається тільки про № 2-72/2008. Повідомлення суду про відсутність можливості надати детальну інформацію по виконавчому провадженню № 23445172 із посиланням на Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5, суперечить названій правовій нормі та фактичним обставинам, зазначеним у тому ж листі. Так, у Розділі ХІ «Знищення справ та виконавчих проваджень» в п. 3 встановлено, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством. Тобто, наведений у Правилах приклад підтверджує, що трьохрічний строк зберігання виконавчого провадження № 23445172, яке за повідомленням у листі було закрите 28.04.2016 року, починається з 01.01.2017 року і продовжується збереження документів в архіві до 01.01.2020 року. Відсутність доказів про передачу до архіву здавальних описів та про знищення виконавчого провадження № 23445172 в Солом'янському РВ ДВС унеможливлює для суду у даній справі з'ясувати про те, чи було втрачено оригінал виконавчого листа Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-664/2007, № 2-72/2008 шляхом його знищення у встановленому порядку, а також, чи було направлено до Славутицького МВ ДВС оригінал даного виконавчого листа. Матеріали справи не дають підстав для визнання такого документа втраченим-відсутні докази про його викрадення, знищення, пошкодження чи того, що його загублено.
Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. До канцелярії суду подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд заяви за її відсутності та задовольнити заяву.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду від боржника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив провести судове засідання за його відсутності та відсутності його представника - адвоката Грищенко О.Р. і відмовити у задоволенні заяви.
Славутицький міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), як заінтересована особа, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 31 березня 2020 року від в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка В.О. надійшов лист від 31.03.2020 року № 5925, в якому він просив проводити судовий розгляд заяви за його відсутності. Крім того, повідомив, що у відділі перебувало на виконанні виконавче провадження № 5962220, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-72 від 16.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 09 жовтня 2010 року виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону, чинного на момент прийняття рішення, закінчено у зв'язку з тим, що боржник працював у ПНВП «Агропромбуд» у м. Києві, Солом'янського району по проспекту Космонавта Комарова, 42, та направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві. Станом на 31.03.2020 року до відділу на виконання від Солом'янського відділу державної виконавчої служби м.Києва не надходив виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини на користь ОСОБА_5 ..
Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), як заінтересована особа, у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 07 травня 2020 року на адресу суду від начальника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист, в якому він просив проводити судовий розгляд заяви за відсутності представника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В даному листі він повідомив, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 23445172 з примусового виконання виконавчого листа № 2-72 від 16.01.2008 року, виданого Славутицьким міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 24.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий документ надійшов за місцем роботи боржника ПНВП «Агропромбуд». 28.04.2016 року державним виконавцем, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ було направлено до ВДВС Славутицького МУЮ до виконання за місцем проживання боржника, вказаного у виконавчому документі: АДРЕСА_1 . Підтвердити факт направлення документу державним виконавцем не має можливості, оскільки відповідно до Номенклатури ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями реєстри вихідної кореспонденції зберігаються один рік. Станом на 25.03.2020 року виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 року, виданий Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на виконанні, у відділі не перебуває.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву з наступних підстав.
З матеріалів справи № 2-72/08 встановлено, що згідно рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 січня 2008 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його доходу щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_3 видано виконавчий лист № 2-72/08.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024265642 від 17.10.2019 року, 11 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 67. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_8 , дружині ОСОБА_8 . 09 лютого 2010 року, на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області № 2-658 від 27.12.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області зроблено відповідний актовий запис № 9 про розірвання шлюбу.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого долучена до заяви, 13 червня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненьского міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис № 649. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_10 , дружині ОСОБА_10 .
Відповідно до довідки в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 4309 від 31.07.2019 року, у Славутицькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області станом на 31.07.2019 року згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні не перебуває виконавчого листа № 2-72 від 16.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини доходів боржника на користь ОСОБА_5 ..
Крім того, з наданого в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Приліпком В.О. витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, вбачається, що виконавче провадження № 5962220 з примусового виконання виконавчого листа № 2-72, виданого 16.01.2008 року Славутицьким міським судом Київської області, закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено за належністю до іншого відділу ДВС. Боржник працює у ПНВП «Агропромбуд» у м. Києві Солом'янського району по проспекту Космонавта Комарова, 42, що за належністю відноситься до ДВСВ Солом'янського РУЮ у м. Києві.
Як вбачається з листа начальника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2020 року № 78045, згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 23445172 з примусового виконання виконавчого листа № 2-72 від 16.01.2008 року, виданого Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 24.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий документ надійшов за місцем роботи боржника ПНВП «Агропромбуд». 28.04.2016 року державним виконавцем, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ було направлено до ВДВС Славутицького МУЮ до виконання за місцем проживання боржника, вказаного у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
Згідно з постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 28.04.2016 року, виконавче провадження № 23445171 з примусового виконання виконавчого листа № 2-72, виданого 16.01.2008 року Славутицьким міським судом Київської області, закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Як зазначено у листі в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка В.О. від 31.03.2020 року № 5925, станом на 31.03.2020 року до відділу на виконання від Солом'янського відділу державної виконавчої служби м.Києва не надходив виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини на користь ОСОБА_5 ..
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Відповідно до частини 1 пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, умовою для видачі дубліката виконавчого документу, є втрата виконавчого листа та звернення стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606 N 606-XIV, в редакції, яка діяла на час набрання рішенням законної сили та видачі виконавчого листа, рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Зі змісту рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 січня 2008 видно, що стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його доходу щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Станом на час розгляду справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття не досягла, тому звернення стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відбулося до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
З листа начальника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2020 року за № 78045 вбачається, що виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 року, виданий Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 , який знаходився на виконанні з 24.12.2010 року, було направлено 28.04.2016 року до ВДВС Славутицького МУЮ до виконання за місцем проживання боржника, вказаного у виконавчому документі на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, що підтверджено постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 28.04.2016 року у виконавчому провадженні № 23445171, копія якої додана до вказаного листа.
Як зазначено у листі в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка В.О. від 31.03.2020 року № 5925, станом на 31.03.2020 року до відділу на виконання від Солом'янського відділу державної виконавчої служби м.Києва не надходив виконавчий лист № 2-72 від 16.01.2008 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини на користь ОСОБА_5 ..
Таким чином, виконавчий лист № 2-72, виданий Славутицьким міським судом Київської області 16.01.2008 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини на користь ОСОБА_5 , на виконанні у Славутицькому міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), куди він був направлений Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), не перебуває, відсутній також оригінал виконавчого листа і у стягувача, про що вона зазначила у заяві.
Зазначені обставини свідчать про втрату вказаного виконавчого листа і не спростовані боржником.
Доводи боржника, наведені у відзиві та додаткових запереченнях до відзиву, про те, що відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа № 2-72/2008, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З урахуванням наведеного, для забезпечення виконання рішення суду необхідно заяву задовольнити та видати дублікат виконавчого листа № 2-72/2008 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-72/2008 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його доходу щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала складена 12 травня 2020 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька