Справа № 485/137/20
Провадження № 2/485/212/20
13 травня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Миколаївській області про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування за законом,
встановив:
В лютому 2020 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому послалася на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно, у тому числі на автомобіль марки Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Вона є спадкоємцем за законом після смерті батька, однак в оформленні спадкових прав їй нотаріусом було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на автомобіль.
Як зазначила позивач, вказаний автомобіль належав спадкодавцю, оскільки він правомірно його придбав, законно ввіз в Україну та провів митне оформлення транспортного засобу, сплативши повністю митні платежі та отримавши посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, однак за життя не встиг зареєструвати його у відповідному сервісному центрі. За таких обставин, позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в позасудовий спосіб, тому просить позов задовольнити.
В підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала (вх. № ЕП-837/20-вх. 13.05.2020).
Відповідач у своїй заяві також просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги визнала (вх. № ЕП-838/20-вх. 13.05.2020).
Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив. Згідно з поданими письмовими поясненнями щодо задоволення позовних вимог не заперечував, пославшись на те, що державна реєстрація транспортного засобу, право власності на який встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів його складових частин, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Реєстрація відбувається за умови подання власником документів про сплату податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту транспортних засобів. Якщо позивачем буде представлена до сервісного центру МВС вказана вище підстава для реєстрації транспортного засобу, то остання, при наявності транспортного засобу, буде проведена за загальними вимогами Порядку реєстрації (вх. № 2037/20-вх. 27.03.2020). Про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні помер ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 9 складено 23 жовтня 2018 року у Виконавчому комітеті Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області і на його видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , датою видачі 23 жовтня 2018 року (а.с. 10).
Після його смерті відкрилася спадщина на майно, у тому числі і на автомобіль марки Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Як вбачається з копії спадкової справи № 18/2019, заведеної приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Миколаївської області Лєбєдєвою І.М. 16 квітня 2019 року, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 (позивач у справі), яка згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 червня 2019 року приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Миколаївської області Лєбєдєвою І.М., успадкувала також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,000га в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (а.с. 9).
Родинні відносини позивача із спадкодавцем підтверджені копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданого 23 листопада 1977 року Олександрівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис № 37 від 23 листопада 1977 року, з даними відомостей про їх батька " ОСОБА_3 " (а.с. 11).
Роз'ясненням приватного нотаріуса Снігурівського районного нотаріального округу Миколаївської області Лєбєдєвої І.М. від 01 липня 2019 року (а.с. 8) позивача ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на легковий автомобіль марки Ford Fusion, 01 серпня 2016 року випуску, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), та рекомендовано звернутись до суду щодо оформлення спадкових прав.
Процедура видачі свідоцтва про право на спадщину на автотранспортний засіб підпорядковується приписам п. п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до п. 4.19. п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України якщо документ, що посвідчує право власності на майно, що підлягає реєстрації, повертається спадкоємцеві (свідоцтво про реєстрацію чи технічний паспорт на автомототранспортний засіб, іншу самохідну машину або механізм, судновий білет чи договір комерційної концесії тощо), нотаріус перевіряє документ, про що робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину або на примірнику свідоцтва, який залишається у справах нотаріуса. Допускається приєднання до матеріалів спадкової справи, засвідчених у порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (із змінами), фотокопій документів, що посвідчують право власності на майно, які повертають спадкоємцям.
Як визначено у п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Процедура реєстрації транспортних засобів передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі - Порядок).
Згідно з п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до п. 8 Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з п. 11 зазначеного Порядку державна реєстрація транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності.
Як вбачається з копії договору та акту купівлі-продажу, укладеного 20 червня 2018 року між Компанією "ВІП АВТОМЕЙЛ ІНК." та ОСОБА_3 , спадкодавцем за життя правомірно придбано вживаний легковий автомобіль Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 15-16).
02 жовтня 2018 року вказаний автомобіль через Державну митну служби України ввезено ОСОБА_3 на територію України та сплачено митні платежі; відповідно до посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, виданого Одеською митницею ДФС 02 жовтня 2018 року серії НОМЕР_4 , митниця не заперечувала щодо реєстрації в підрозділах МВС вказаного автомобілю за ОСОБА_3 .
Тобто, спадкодавець ОСОБА_3 за життя здійснив платежі, необхідні для розмитнення та державної реєстрації автомобіля Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , в уповноважених органах МВС, однак не встиг зареєструвати автомобіль органах МВС.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позивачу належить право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 , у тому числі на належний померлому легковий автомобіль, право власності на який спадкодавець набув за життя, однак не встиг отримати правовстановлюючі документи.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що у інший спосіб позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно - легковий автомобіль марки Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просила не стягувати на її користь судовий збір з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 200, 263-265, 142, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Миколаївській області про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на легковий автомобіль Ford Fusion, чорного кольору, 01 серпня 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.
Дата складення повного судового рішення 13.05.2020.
Суддя