Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/786/20
Номер провадження: 1-кп/511/131/20
13.05.2020 рокум.Роздільна
Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт №22020160000000021 від 12.02.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, на території України не зареєстрованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
Протягом кінця жовтня - початку листопада 2019 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території Республіки Молдови, за невстановлених обставин вступив у злочинну змову з особою, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді та іншими невстановленими особами, які перебували на території Республіки Молдови, направлену на незаконне переправлення за грошову винагороду через державний кордон України поза пунктом пропуску в порушення встановленого порядку перетину державного кордону України трьох громадян Турецької Республіки.
Відповідно до розробленого особою, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді і погодженого ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, плану вчинення злочину, особа, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, мав забезпечити прибуття трьох громадян Республіки Туреччини безпосередньо до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою на території Республіки Молдови, а саме до с. Стара Андріяшівка (Слободзейський район Республіка Молдови). Після цього ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, які постійно проживають у с. Стара Андріяшівка Слободзейського району Республіки Молдови, що знаходиться у безпосередній близькості до лінії державного кордону України і Республіки Молдови, у зв'язку з чим були добре обізнані про особливості місцевості і шляхи незаконного перетину кордону, за грошову винагороду, мали організувати і здійснити незаконне переправлення вказаних осіб та особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді безпосередньо через державний кордон України з Республіки Молдови в Україну.
У цей же період часу особа, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді домовився з громадянином Турецької Республіки ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), про те, що після незаконного переправлення громадян Турецької Республіки через державний кордон України останній забезпечить перевезення вказаних осіб від лінії державного кордону України до залізничного вокзалу м. Одеси і далі - потягом з м. Одеси до м. Ужгорода. У подальшому на виконання спільного злочинного плану, після прибуття до с. Стара Андріяшівка (Республіка Молдова) особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді та трьох громадян Турецької Республіки, яких планувалось незаконно переправити через державний кордон України - ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), і ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), ОСОБА_4 та невстановлені особи, знаходячись неподалік лінії державного кордону України, одержали від особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді вказівку перевести його і ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 з Республіки Молдови в Україну через державний кордон України поза пунктом пропуску. При цьому, в якості винагороди за вчинення незаконного переправлення зазначених осіб через державний кордон України ОСОБА_4 одержав від особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, грошові кошти у сумі 50 євро.
Надалі, ОСОБА_4 та невстановлені особи, на виконання вказівки особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, вказали шлях і провели особу, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 від с. Стара Андріяшівка (Республіка Молдова) безпосередньо до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою.
Після цього, перебуваючи безпосередньо біля лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, ОСОБА_4 , на виконання вказівки особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись на території Республіки Молдови біля с. Стара Андріяшівка, у безпосередній близькості від лінії державного кордону між Республікою Молдовою і Україною, дав вказівку особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 слідувати безпосередньо за ним та виконувати всі його поради і вказівки для незаконного перетину ними державного кордону України поза пунктом пропуску. Цього ж дня, приблизно о 19:00 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, та іншими невстановленими особами, а також на виконання вказівок особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, згідно спільного злочинного плану, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, безпосередньо незаконно перевів особу, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України через лінію державного кордону України із Республіки Молдови в Україну пішки поза пунктами пропуску на напрямку с. Стара Андріяшівка (Республіка Молдова) - с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області (Україна), а саме в 450 метрах на південний захід від прикордонного знаку 0508/01, в районі інформаційного знаку лінії державного кордону України 1/63, після чого особа, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 потрапили на територію України в районі с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області.
Безпосередньо після перетину державного кордону України, на виконання спільного злочинного плану та за вказівкою особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді (номер телефону НОМЕР_1 ), в ході спілкування по телефону з ОСОБА_7 , скоординував прибуття до с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_7 з метою подальшого вивезення вказаних осіб від лінії державного кордону України, із с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області, до м. Одеси.
У подальшому, приблизно о 21:00 год. 12.11.2019 року ОСОБА_19 , діючи на виконання домовленості з особою, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, та ОСОБА_4 , забезпечив вивезення особи, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у мікроавтобусі марки VOLKSWAGEN Т5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від лінії державного кордону України, із с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області до м. Одеси. Цього ж дня, о 22:15 год., при в'їзді в м. Одесу, особа, матеріали у відношенні якого на даний час розглядаються в суді, ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 були затримані співробітниками ДПС України в порядку ст.ст. 260-263 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
13 травня 2020 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено по кримінальному провадженню № 22020160000000021 від 12.02.2020 року угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 з другої сторони, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 332 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення злочину за ч.3 ст.332 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 3 роки. Також покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та наслідки її невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та прокурору відділу прокуратури Одеської області.
Суспільний інтерес в укладенні цієї угоди полягає в забезпеченні швидшого досудового розслідування та судового провадження, зменшення навантаження на орган досудового розслідування та суд, а також у викритті інших співучасників злочину.
Обвинувачений під час судового розгляду беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні вказаного злочину, надав покази по обставинам справи, які повністю відповідають змісту обвинувачення; повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про винуватість, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання.
Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 також не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в обсязі обвинувачення та погодився на призначення вказаного покарання.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив кримінальний злочин, який вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд зазначає, що практика укладання угод в кримінальному провадженні неодноразово була предметом розгляду у Європейському суді з прав людини (справи «Ніколов проти Болгарії», «Броуґан та Інші проти Сполученого Королівства» та інші). Європейський суд з прав людини зазначав, що застосування спрощеної процедури на підставі угоди про визнання винуватості та загалом спрощення процедур на підставі Рекомендації № К (87)18, безперечно має переваги для обвинуваченого та правосуддя загалом, оскільки скорочує тривалість кримінального провадження, швидко визнаючи винуватість особи та міру його відповідальності, крім того, спрощує вирішення питань цивільної відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, але наголосив на дотриманні умови - відповідність угоди фактичним обставинам справи.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угод про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її невиконання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди щодо нього судом.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та захисником під час судового засідання.
Зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є повне визнання вини та щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку в КУ ООМЦПЗ не перебуває, у ході судового розгляду визнав вину в інкримінованому йому злочині, сприяв досудовому розслідуванню.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і знижують ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, суд прийшов до переконання про можливість застосування до ОСОБА_4 ст. 69 КК України до основного та додаткового покарання, тобто призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за вказаний злочин та не призначати додаткове покарання.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати та звільнити його з-під варти негайно з залу суду.
Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні не має.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 травня 2020 року по кримінальному провадженню № 22020160000000021 від 12.02.2020 року, укладену між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та/або навчання, роботи.
Міру запобіжного заходу обраного до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою- скасувати, звільнивши ОСОБА_4 негайно із залу суду.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, їх захисникам та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1