Справа № 947/972/20
Провадження № 1-кс/947/5702/20
08.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12019160500002403 від 05.05.2019 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Грузія, громадянина України, грузина, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019160500002403 від 05.05.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ч. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у жовтні 2019 року (більш точну дату та час встановити у ході досудового розслідування не надалось можливим), ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, володіючи якостями лідера, добрими організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, перебуваючи в місті Одесі (більш точне місце встановити у ході досудового розслідування не надалось можливим) вирішив створити і очолити організовану злочинну групу з метою здійснення таємного та відкритого заволодіння чужим майном осіб.
План вчинення злочинів, розроблений ОСОБА_7 полягав у тому, що члени організованої групи підшукували потерпілих, переважно у або біля розважальних закладів, де у нічний час доби, шляхом відвернення уваги потерпілих від моменту вчинення злочину таємно або відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, заволодівали їх майном, після чого швидко, у тому числі за допомогою автомобіля, зникали з місць вчинення злочинів.
До складу керованої ОСОБА_7 організованої групи, добровільно, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, у жовтні 2019 року (більш точну дату та час встановити у ході досудового розслідування не надалось можливим) увійшли залучені ним ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА-1, а у подальшому у листопаді 2019 року (більш точну дату та час встановити у ході досудового розслідування не надалось можливим) до складу організованої групи увійшов ОСОБА_10 .
При цьому, у зв'язку з волевиявленням ОСОБИ-1 на початку листопада 2019 року, останній вийшов із складу організованої групи та припинив здійснювати злочинну діяльність, а його роль почав виконувати ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 , створивши вказану організовану злочинну групу, ініціював, організував та керував вчиненням злочинів, спрямовував, об'єднував і координовував зусилля інших членів організованої групи на вчинення злочинів.
ОСОБА_5 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої та керованої ОСОБА_7 групи, разом з останнім, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБОЮ-1, а потім ОСОБА_10 , добровільно увійшовши до складу цієї групи і будучи її учасником, відповідно з відведеною йому ролі виконавця злочинів, здійснював наступні функції:
- підшукував об'єкт злочинного посягання переважно у нічних розважальних закладах м. Одеси та м. Миколаєва;
- здійснював силову підтримку іншим учасникам організованої злочинної групи в момент скоєння кримінального правопорушення. Безпосередньо застосував насильство до потерпілих як в момент скоєння злочину, а також після, у зв'язку з викриттям злочинних дій усіх учасників організованої злочинної групи;
- в момент скоєння злочину забезпечував відвернення уваги потерпілих від моменту вчинення відносно їх власності кримінального правопорушення, таким чином відповідав за збереження таємності злочинних дій учасників організованої групи.
- за вказівками організатора злочинної групи здійснював підшукування нових місць збуту викраденого майна, зміни ідентифікуючих ознак такого майна, подолання електронних засобів захисту, зокрема паролів та логінів мобільних пристроїв.
Злочини, вчиненні у період з початку жовтня 2019 року по середину листопада 2019 року щодо таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вчинено організованою групою у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБИ-1, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду у розмірі 59 500 гривень та 1000 доларів США.
Злочини, вчиненні у період з середини листопада 2019 року по середину січня 2020 року щодо таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_14 та відкритого викрадення майна потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вчинено організованою групою у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , спричинивши потерпілим матеріальну шкоду у розмірі 53 300 гривень.
Таким чином, організована група за участі виконавця ОСОБА_5 у період з жовтня 2019 року по січень 2020 року вчинила 4 епізодів злочинів проти власності відносно потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 завдавши останнім матеріальний збиток на загальну суму у розмірі 95 800 гривень, та діяльність якої була припинена 18.01.2020 працівниками правоохоронних органів.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, має можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених у цьому ж провадженні, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження, підозрюваний не має місця роботи, не одружений, підозрюється у вчиненні злочину майнової спрямованості, а отже не має коштів для існування, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні 3 злочинів, вчинених шляхом застосування насильства над потерпілим, що у свою чергу свідчить про системність та обґрунтовані підстави вважати, що у разі застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, надав письмові заперечення на клопотання, відповідно до яких клопотання слідчого невмотивоване, необґрунтоване, стороною обвинувачення не надано доказів, що підозрюваний не виконує обов'язки, покладені на нього ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, або, що він порушив будь-які з обов'язків, пред'явлення підозрюваному ОСОБА_5 нової підозри не можу бути підставою для зміни запобіжного заходу, долучені до матеріалів клопотання письмові докази не можуть бути взяті до уваги, оскільки проведені та складені з порушеннями.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
18.01.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: ч. 2 ст. 186 КК України кваліфікованих як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
21.01.2020 Київським районним судом м. Одеси щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави, як запобіжного заходу, у розмірі 168 160 гривень строком до 17.03.2020. ОСОБА_5 звільнено з під варти, у зв'язку із внесенням застави та покладено обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
12.03.2020 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 продовжено виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього обов'язків, передбачених строком на два місяці, а саме до 10.05.2020.
06.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненого організованою групою, ч. 5 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та організованою групою.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Долученими до матеріалів клопотання протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 22.04.2020 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 22.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 22.04.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 23.01.2020 року, протоколами пред'явлення речей для впізнання, висновком експерта №198, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 23.04.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 23.12.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 , протоколами за результатами проведення НСРД, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя враховує також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, які є особливо тяжкими, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що кримінальні правопорушення ймовірно були вчинені організованою групою, беручи до уваги, суспільно-небезпечний характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, не працює, тобто не має міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя враховує те, що кримінальні правопорушення, відповідно до клопотання, а також долучених в обґрунтування матеріалів, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 ймовірно були вчинені з листопада 2019 року по січень 2020 року, та мають сім епізодів, що вказує на наявність ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи потерпілих та свідків, зокрема, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані останніх, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до матеріалів клопотання, відносно потерпілих з боку підозрюваного ймовірно вчинялось насильство, що також вказує на існування вказаного ризику.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених шляхом застосування насильства над потерпілим, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави з покладеними на підозрюваного обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 200 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12019160500002403 від 05.05.2019 року - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, з покладеними на підозрюваного обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з утриманням ОСОБА_5 в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, строком на 10 (десять) днів, до 17.05.2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1