Справа № 947/9396/20
Провадження № 1-кс/947/5798/20
08.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019160160000147 від 25.02.2019 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Маяки, Біляївського району, Одеської області, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, -
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння легковим транспортним засобоммарки та моделі «LexusGX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , 07.05.2020, в період часу з 02 години 10 хвилин по 02 годину 15 хвилин на автомобілі марки та моделі «FordFusion», д.р.н. НОМЕР_2 , прибули за адресою: м. Одеса, провулок Мукачівський, 3, де на той момент знаходився автомобіль марки та моделі «LexusGX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи не дійсного, не уявного права на керування вказаним транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , проникли до вказаного автомобіля та на ньому ж намагались, виїхати з вищевказаної адреси, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій, які вважали за необхідним не змогли довести злочин до кінця, оскільки були затримані працівниками поліції.
07.05.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що його підзахисному інкримінується замах на вчинення кримінального правопорушення, майнової шкоди нікому не завдано. Його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, оскільки має місце проживання, має родину, раніше не судимий. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є необґрунтованими, являються виключно припущеннями. З огляду на викладене, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, з визначенням відповідного розміру застави у мінімальному розмірі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 07.05.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи, що на теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, з огляду на тяжкість можливого покарання, яке останньому загрожує у випадку його подальшого визнання винним у вчиненні такого кримінального правопорушення у встановленому законом порядку судом, слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлюючи можливі негативні наслідки ймовірно вчинених ним дій, підозрюваний може здійснити заходи, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Оскільки підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується на теперішній час ймовірне вчинення кримінального правопорушення, який носить корисливий характер, з огляду на відсутність у підозрюваного місця роботи, а відтак і заробітку, слідчий суддя, враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення як вони викладені у клопотанні та його специфіку, приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження також ризику у вигляді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В свою чергу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, особи підозрюваного, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини можливого вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, а також беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення підозрюваному застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, що на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019160160000147 від 25.02.2019 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 05.07.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований/проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 12019160160000147 від 25.02.2019 року;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 05.07.2020 року, в межах строків досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1