Ухвала
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
провадження № 51- 1686 ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року,
встановив:
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на зазначене судове рішення залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
05 травня 2020 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , в якій він порушує питання про перегляд в касаційному порядку вищезазначеного судового рішення.
Водночас засуджений у своїй касаційній скарзі просить поновити строк на подання касаційної скарги. Своє прохання обгрунтовує відсутністю у нього юридичної освіти, внаслідок чого він не зміг подати касаційну скаргу у визначений законом строк.
Суд, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу слід повернути з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як вбачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, копію ухвали Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року ОСОБА_4 отримав 20 листопада 2019 року.
Касаційну скаргу на зазначене судове рішення засуджений подав до Верховного Суду 27 березня 2020 року (згідно відбитку штампу на конверті), тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
На думку Суду, наведені засудженим доводи для поновлення строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для поновлення йому строку касаційного оскарження судового рішення, оскільки ним не зазначено про поважні причини пропущення цього строку.
Засудженим ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження того, що через наявність істотних обставин чи перешкод він був позбавлений реальної можливості подати скаргу до суду касаційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження.
Інших причин пропуску строку, які б Суд міг визнати поважними, у поданій касаційній скарзі засудженою не наведено.
Крім того, як вбачається зі змісту касаційної скарги поданої на виконання ухвали Касаційного кримінального суду від 02 квітня 2020 року, недоліки касаційної скарги засуджений не усунув.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає поверненню.
Керуючись п. 1 п.3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
У поновленні строку касаційного оскарження засудженому ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року - відмовити.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на зазначене судове рішення - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
