Ухвала
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 638/10716/19
провадження № 61-7651 ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Наказ акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Південна залізниця» виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Харків» (далі - АТ «Українська залізниця» РФ «Південна залізниця» ВП «Моторвагонне депо Харків») від 27 червня 2019 року за № 169/ОС, відповідно до якого з ОСОБА_1 припинено трудовий договір (контракт) та звільнено 30 червня 2019 року скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагону (моторвагонного поїзда) АТ «Українська залізниця» РФ «Південна залізниця» ВП «Моторвагонне депо Харків». Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 48 342,20 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року змінено, виклавши мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
30 квітня 2020 року АТ «Українська залізниця» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року (надійшла до суду 05 травня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга подана в межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 616 від 05 травня 2020 року касаційна скарга надійшла до суду без документу про сплату судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий
і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 073,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК
у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 11 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник