Справа № 127/10557/19
Провадження № 2/127/1472/19
03.03.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
секретаря Крижанівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що на початку вересня 2009 року сторони почали зустрічатися, а з вересня 2013 року проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в квартирі позивача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина ОСОБА_3 у пологовому відділенні №2 Вінницької міської клінічної лікарні. При виписці з пологового будинку позивача з сином забирав відповідач в присутності батьків та друзів.
В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 14.02.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №570 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зазначено відповідача за правилами ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження від матері визначається на підставі закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Починаючи з березня 2019 року відповідач повністю відсторонився від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дитини, самоусунувся від виховання та утримання сина.
Таким чином, на теперішній час позивач змушена самостійно виховувати та утримувати дитину, яка проживає разом з нею.
Відповідач працює експертом у Вінницькому НДЕКЦ МВС України, має постійний дохід, майно, не має інших утриманців, тобто стан його здоров'я та матеріальне становище дозволяють сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу).
На думку позивача такий розмір аліментів є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Тобто, до досягнення сином трирічного віку позивач також має право на утримання відповідачем.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Представник відповідача позов визнав частково. Визнав позовні вимоги про визнання батьківства відповідача відносно сина ОСОБА_3 , просив стягувати з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку просив відмовити, судові витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи просив покласти в рівних частках на обидві сторони.
Заслухавши пояснення представника відповідача? дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
На початку вересня 2009 року сторони почали зустрічатися, а з вересня 2013 року проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в квартирі позивача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина ОСОБА_3 у пологовому відділенні №2 Вінницької міської клінічної лікарні. При виписці з пологового будинку позивача з сином забирав відповідач в присутності батьків та друзів.
В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 14.02.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №570 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зазначено відповідача за правилами ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження від матері визначається на підставі закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з висновком експерта №976 від 01.11.2019 р. Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою : АДРЕСА_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 . Ймовірність даної події складає 99, 99999 %.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу - якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:1)за заявою матері та батька дитини;
3) за рішенням суду. Отже, як випливає із даної норми існує добровільний порядок ( п. 1) і примусовий порядок (п. 3) згідно із статтею 125 СК. Якщо йдеться про добровільний порядок, то походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Визнання батьківства за рішенням суду (примусовий порядок) визначено у ст. 128 СК. Відповідно до якої за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Варто зазначити, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, а саме: при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Оскільки висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 01.11.2019 року №976 визначено ймовірність події що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , то факт батьківства доведений.
Відповідач позов в частині визнання його батьком дитини - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці, визнав.
Починаючи з березня 2019 року відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини та позивача.
На теперішній час позивач змушена самостійно виховувати та утримувати дитину, яка проживає разом з нею.
Відповідач працює експертом у Вінницькому НДЕКЦ МВС України, має постійний дохід, майно, не має інших утриманців, тобто стан його здоров'я та матеріальне становище дозволяють сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу).
На думку позивача такий розмір аліментів є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Позивач працює інженером 1-ї категорії в Службі автомобільних доріг у Вінницькій області з 01.11.2018 р. Станом на 15.01.2020 р. розмір її заробітної плати складає 8009 грн.
Незалежно від того, що позивач працює, вона має право на стягнення аліментів на своє утримання, враховуючи те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу.
Так, заробітна плата відповідача на посаді старшого судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України за період з червня 2019 р. по листопад 2019р. складає 87139,86 грн.
Наявність у власності позивача квартири за адресою : АДРЕСА_4 , не є підставою для відмови у стягненні аліментів на її утримання, адже доходу від цього нерухомого майна вона не одержує, а використовує як єдине житло для себе і малолітньої дитини.
Між сторонами виникли правовідносини, що врегульовані нормами Сімейного кодексу України в частині обов'язку батьків утримувати дитину та права дружини на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ст. 7 СК регулювання сімейних відносин здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ст. 141 СК мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі маж собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аналогічні роз'яснення наведені в постанові пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 182 СК, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів.
З огляду на викладене суд, визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, враховує те, що відповідач є працездатною особою, працевлаштований, наявності обов'язку утримання малолітньої дитини у обох батьків, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу (заробітку) щомісячно,
Також, відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання позивача, з якою проживає їхня спільна дитина. Він працює і одержує постійний і стабільний дохід.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідач інших аліментних зобов'язань, крім утримання дитини, не має.
Відповідач добровільно не надає допомоги на утримання дружини.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що сторони не перебували у шлюбі.
Але положеннями ч. 2 ст. 91 СК України передбачено, що жінка і чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.
Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб
На підставі вищевикладеного, суд вважає позов доведеним.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 7614 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Також з відповідача підлягає стягенню судовий збір у дохід держави у розмірі 1536,80 грн. за дві позовні вимоги про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 84,91,125,128,135, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 4,76-81, 89, 141,263-265ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12.04.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на її утримання в розмірі 1000 грн. щомісячно, які підлягають індексації, починаючи стягнення з 12.04.2019 р. і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у відшкодування витрат із сплати судового збору 768,40 грн. та витрат за проведення експертизи 7614 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у дохід держави в розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 04.03.2020 р.
Суддя