Справа № 139/230/20
Провадження № 2/139/56/20
(заочне)
13 травня 2020 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.
з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Позиції позивача та відповідача.
Як слідує із позову, сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугбез номера від 06 квітня 2018 року. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту належним чином не виконує. Станом на 20 грудня 2019 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 13 366 гривень 42 копійок, в тому числі: 9 170 гривень 91 копійка - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 673 гривні 01 копійка - заборгованість за простроченими відсотками, 2 409 гривень 81 копійка - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 500 гривень - фіксована частина штрафу та 612 гривень 69 копійок - процентна складова штрафу.
Позиція відповідача суду не відома, відзив на позов не подано.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Банк 17 березня 2020 року звернувся до суду з відповідним позовом. Разом з позовом позивач подав до суду заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с. 40), клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 41) та за відсутності позивача (а.с. 39).
Від відповідача заяви та клопотання не надходили.
3. Процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 18 березня 2020 року отримано підтвердження про зареєстроване місце проживання відповідача в с. Михайлівці Мурованокуриловецького району. В той же час, в інформації органу місцевого самоврядування зазначено, що за вказаною адресою ОСОБА_1 не проживає.(а.с. 46).
Ухвалою суду від 23 березня 2020 року (а.с. 47) прийнято рішення про розгляд справи в судовому засіданні на 10-ту годину 13 квітня 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.(а.с. 47). Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження та додатками до неї було направлено відповідачу 23 березня 2020 року та отримано ним особисто 27 березня 2020 року (а.с. 49). Для забезпечення прав відповідача розгляд справи 13 квітня ц.р. з ініціативи суду було відкладено. Судове повідомлення про судове засідання на 13 травня 2020 року вручено відповідачу 17 квітня 2020 року (а.с. 52). Відзив на позовну заяву чи клопотання із запереченням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження станом на 13 травня 2020 року ОСОБА_1 не подав.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).
Таким чином, відповідач є таким, що двічі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. У відповідному клопотанні до суду (а.с. 41) представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення. Отже, в наявності є вся сукупність умов, визначених і ч. 4 ст. 223, і ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для ухвалення заочного рішення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, оцінка аргументів позивача, норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» (раніше - ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 32-34) та ОСОБА_1 перебувають у договірних правовідносинах на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугбез номера від 06 квітня 2018 року (а.с. 9). Предметом договору є кредит в сумі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився на сайті Банку та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Крім того, відповідач підписав окремий документ (а.с. 10-11), в якому також зазначені умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, в тому числі у розділі 6 передбачені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, - штраф 500 + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с. 12) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 13-29).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки. Розмір і порядок нарахування відсотків передбачено у розділі 4 Інформаційної довідки (зворот а.с. 10 - а.с. 11).
Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 6-8), заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 20 грудня 2019 року складається із: 9 170 гривень 91 копійка - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 673 гривні 01 копійка - заборгованість за простроченими відсотками. Відповідачем ця обставина не спростована.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою є штраф або пеня (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
У розділі 6 Інформаційної довідки (а.с. 11), яку підписав відповідач встановлено, що наслідком прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, - штраф 500 + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 6-8) розмір неустойки, яку має сплатити відповідач, має вигляд штрафу в сумі: 500 гривень - фіксована частина штрафу та 612 гривень 69 копійок - процентна складова штрафу. Відповідачем такий розмір неустойки не заперечується.
Окрім того, Банк заявив вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного суду у свої постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 зазначила, що згідно із часиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Укладений між сторонами кредитний договір від 06 квітня 2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» частково не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення повної фактично отриманої суми кредитних коштів, що також узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі 342/180/17.
Таким чином, суд переконаний в наявності правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 9 170 гривень 91 копійка, заборгованості за простроченим відсотками сумі 673 гривні 01 копійка, заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 2 409 гривень 81 копійка, а також неустойки у вигляді штрафу на загальну суму 1112 гривень 69 копійок.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2102 гривні судового збору (а.с. 38). Цей позов задоволено повністю. Таким чином, судові витрати підлягають компенсації позивачу лише у розмірі 100%.
Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, кредитним договором без номера від 05 листопада 2010 року, ст.ст. 6, 207, 530, 549, 551, 626, 628, 638, 1055 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 280 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 19.05.2010, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та судових витрат) № НОМЕР_3 ) заборгованість за договором кредиту без номера від 06 квітня 2018 року станом на 20 грудня 2019 року в розмірі 13366 гривень 42 копійки та судові витрати в сумі 2102 гривні, а всього 15 468 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 42 копійки.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено і підписано 13 травня 2020 року.
Суддя:___________